Глосарій

СЛУХОВОГО ПРОХОДУ ВНУТРІШНЬОГО СИНДРОМ – симтомокомплекс, що виникає при однобічному ураженні лицьового і переддверно-завиткового нервів на рівні внутрішнього слухового проходу, що частіше всього зумовлено невриномою завиткового корінця; характеризується симптомами перифе…

СЛУХОВИЙ АПАРАТ – електронний чи слуховий пристрій, який підсилює звук; застосовується з метою компенсації слухової функції в приглухуватих.

СЛУХОВИЙ АНАЛІЗАТОР – сукупність звукопровідних і рецепторних елементів, а також структур ц. н. с., діяльність яких забезпечує сприйняття та аналіз людиною і тваринами звукових коливань; С. а. складається із перифе…

СЛУХОВА ТРУБА (TUBAAUDITIVA) – канал, якай сполучає носоглотку з барабанною порожниною; С. т. – парний канал довжиною 30–40 мм, діаметр просвіту дорівнює 1–2 мм; стінки С. т. частково утворені кісткою,…

СЛУХ ФОНЕМАТИЧНИЙ – здатність розпізнавати на слух мінімальні розрізнюючі елементи мовлення (фонеми).

СЛУХ ТОНАЛЬНИЙ – здатність роз пізнавати звуки за висотою.

СЛУХ МУЗИЧНИЙ – здатність сприймати висоту, гучність та тембр музичних звуків, а також їх взаємозв’язок.

СЛУХ КОЛЬОРОВИЙ – див.: Фоно псія.

СЛУХ ГАРМОНІЧНИЙ – вид музичного слуху, що являє собою здатність сприймання багатоголосої музики та якості співзвуччя.

СЛУХ ВІДНОСНИЙ – вид музичного слуху, що являє собою здатність визначати висоту звуку шляхом порівняння його з іншим звуком, висота якого відома, а також пізнавати музичні інтервали.

СЛУХ ВЕРБАЛЬНИЙ – здатність розпізнавати на слух слова.

СЛУХ БОЛЮЧИЙ – див.: Акузалгія.

СЛУХ АБСОЛЮТНИЙ – вид музичного слуху, що являє собою вроджену здатність пізнавати висоту звукових сигналів без співставлення їх зі звуком ра ніше відомої висоти.

СЛУХ – сприймання звукових коливань.

СЛОУКЕМА (CH. H. SLOCUMB) СИНДРОМ – синдром, який розвивається після зупинки тривалого прийому глюкокортикостероїдів; спостерігається своєрідний псевдоревматичний м’язовий біль, а також біль при рухах у суглобах; вранішня скутість відсутня; лабільність…

С. НЕСПРАВЖНЯ – див.: Слоновість нейрофіброматозна.

С. НЕЙРОФІБРОМАТОЗНА – збільшення об’єму нижніх кінцівок внаслідок розвитку в них множинних нейрофібром.

СЛОНОВІСТЬ – значне збільшення об’єму нижніх кінцівок внаслідок стійкого лімфостазу; супроводжується склерозом і трофічними змінами шкіри та підшкірної тканини; розрізняють С. первинну і вторинну; первинна С. може бути пов’язана з…

«СЛІПОТА СНІГОВА» – див.: Офтальмія снігова.

С. СЛОВЕСНА – див.: Алексія.