Глосарій

СКІАЛОГІЯ – розділ рентгенології, що вивчає закономірності утворення рентгенівського зображення і розробляє правила визначення будови і функції досліджуваної частини тіла або органа в нормі і при патологічних змінах за тінями…

СКІА- (грец. skia – тінь) – частина складних слів, яка означає належність до тіні або тіньового зображення.

СКИДАННЯ СИНДРОМ – див.: Дем пінг-синдром.

СКЕПТОФІЛАКСІЯ – метод послаблення токсичної дії отрути, який грунтується на попередньому введенні в організм невеликої її дози.

СКЕЛЕТУВАННЯ ТРУПА – оголення скелета трупа внаслідок руйнування його м’яких тканин.

СКЕЛЕТУВАННЯ – хірургічне від ділення окістя від компактної речовини кістки.

СКЕЛЕТОТОПІЯ – розміщення органів у тілі людини стосовно елементів скелета.

СКЕЛЕТ М’ЯКИЙ – сполучнотканинний опорний апарат, який зв’язує, оточує і підтримує всі органи; до С. м. належать клітковина, представлена пухкою волокнистою сполучною тканиною, сухожилки, зв’язки, апоневрози, фасції, суглобові капсули, фіброзні…

СКЕЛЕТ (SKELETON) – система твердих (кісткових і хрящових) утворень, які складають кістяк тіла і виконують функ ції опори та захисту частин тіла від меха нічних пошкоджень, є системою важелів для…

СКВИРСЬКОГО (П. В. СКВИРСКИЙ) СИМПТОМ – при перкусії ребром кисті справа від хребта, на рівні ТhІХ – ХІ хребців, у правому підребер’ї появляється біль; ознака холециститу.

СКВАМОЗНИЙ – такий, що покритий лусочками, схожий на лусочку; лускатий, лускоподібний.

СКВАЙРА (T. H. SQUIRE) СИМПТОМ – ритмічне розширення (у фазі тахіпное) і звуження (у фазі брадипное і апное) зіниць в поєднанні з чейн-стоксів сь ким диханням; ознака базилярного менінгіту та…

СКАФОЦЕФАЛІЯ – вроджене подов ження черепа з виступаючим гребенем на місці передчасно зарослого сагітального шва.

СКАФАНДР – індивідуальне герметичне спорядження, яке забезпечує життє діяльність організму і можливість працювати людині в екстремальних умовах оточуючого середовища.

СКАФАЛОЦЕФАЛІЯ – див.: Скафоцефалія.

СКАТОФІЛІЯ – патологічний потяг до маніпуляції каловими масами.

СКАТОФАГІЯ – див.: Копрофагія.

СКАТОЛ – C9H9N; органічна гетероциклічна сполука, яка є продуктом гниття білків; отруйний.

СКАРПІВСЬКИЙ (A. SCARPA) ТРИКУТНИК – див.: Стегновий трикутник.

СКАРЛАТИНОФОРМНИЙ – такий, що схожий на скарлатину; скарлатиноподібний.