Глосарій

ТРАХЕОСТОМІЯ – оперативне розрізання передньої стінки трахеї з наступним введенням в її просвіт канюлі або створенням стоми для забезпечення дихання…

ТРАХЕОТОМІЯ – хірургічний розтин трахеї з метою ліквідації асфіксії, а також проведення діагностичних і лікувальних ендотрахеальних та ендоброн хіальних втручань.

ТРАХЕОЦЕЛЕ – вроджений додатковий трахеальний бронх, що закінчується великим дивертикулом, який містить повітря.

ТРАХЕЯ (TRACHEA) – трубчастий орган, який проводить повітря від гортані до легень і у зворотному напрямі; довжина у дорослого –…

ТРАХІСКОПІЯ – стереоморфологічний метод, що надає можливість отримувати глибоке об’ємне зображення структури органів.

ТРАХОМА – хронічний кон’юнктивіт, що спричинюється Chlamydia trachomatis; перебіг з наростаючими загостреннями, які змінюються ремісіями; характерні фолікулярна субкон’юнктивальна гіперплазія, васкуляризація…

ТРАХОМАТОЗНИЙ – 1) хворий на трахому; 2) такий, що стосується трахоми.

ТРЕДЕКАФОБІЯ – нав’язлива боязнь числа тринадцять.

-ТРЕЗІЯ (трема-; грец. trēsis, trēma – отвір) – частина складних слів, яка означає «отвір».

ТРЕЙТЦА (W. TREITZ) ГРИЖА – внутрішня грижа черева, яка утворюється внаслідок поступового проникання будь-якого органа черевної порожнини у кишеню Трейтца.

ТРЕЙТЦА (W. TREITZ) КИШЕНЯ – кишеня очеревини, розміщена біля місця вигину кінця дванадцятипалої кишки при переході її в порожню кишку;…

ТРЕЙТЦА (W. TREITZ) ЯМКА – за глиблення очеревини, розміщене між сліпою кишкою і задньою черевною стінкою таким чином, що вхідний…