ТОРПІДНИЙ
ТОРПІДНИЙ – заціпенілий, нечутливий, млявий; такий, що не реагує.
ТОРПІДНИЙ – заціпенілий, нечутливий, млявий; такий, що не реагує.
ТОРПІДНІСТЬ (у психіатрії) – малорухомість, повільність у мовленні та діях.
ТОРПОР – заціпеніння, нечутливість, байдужість; глибоке пригнічення свідомості, яке спостерігається при багатьох захворюваннях у стадії кульмінації патологічного процесу.
ТОРРЕ (D. TORRE) СИНДРОМ – поєднання множинних пухлин сальних залоз шкіри з злоякісними новоутворами внутрішніх органів.
ТОРС – тулуб людини.
ТОРСІЙНА ДИСТОНІЯ – спадкове екстрапірамідне захворювання нервової системи; у більшості випадків Т. д. успадковується за аутосомно-домінантним типом; описані також окремі…
ТОРСІОН- (торсіоно-, торт-, торто-; -торсія; лат. torqueo, tortum – обертати, скручувати; torsio, torsionis – обертання, скручування; tortilis – скручений, вигнутий)…
ТОРСІОНО- – див.: Торсіон-.
ТОРСІЯ – скручування органа або частини органа навколо його осі; закручування, перекручування (навколо осі).
-ТОРСІЯ – див.: Торсіон-.
ТОРТ- – див.: Торсіон-.
ТОРАКАЛЬНИЙ – такий, що стосується грудної клітки; грудний.