Глосарій

  • ТИФОЗНИЙ

    ТИФОЗНИЙ – такий, що стосується тифу; хворий на тиф.

  • ТИФОЇД

    ТИФОЇД – легка форма черевного тифу.

  • ТИФОЇД ХОЛЕРНИЙ

    ТИФОЇД ХОЛЕРНИЙ – ускладнення холери, яке виникає в період одужування внаслідок приєднання вторинної інфекції; проявляється розвитком септичного стану.

  • ТІАЗОЛ

    ТІАЗОЛ – органічна гетероциклічна сполука, яка містить азот та сірку; входить до складу деяких біологічно активних речовин.

  • ТІАМІН

    ТІАМІН – гетероциклічна двокомпонентна сполука (вітамін В1), містить сірку; Т. синтезується рослинами і мікроорганізмами, в організмі людини не синтезується; джерелом…

  • ТІАМІНАЗА

    ТІАМІНАЗА – фермент, який вибірково руйнує та інактивує тіамін (вітамін В1); розрізняють два типи Т.: тіаміназа І, яка каталізує заміну…

  • ТІБ’ЄРЖА – ВЕЙССЕНБАХА СИНДРОМ

    ТІБ’ЄРЖА – ВЕЙССЕНБАХА (G. THIB IERGE – R. WEISSENBACH) СИНДРОМ – поєднання загального (інколи локалізованого) кальцинозу шкіри з склеродермією.

  • ТІГСТРУПА СИНДРОМ

    ТІГСТРУПА (N. TYGSTRUP) СИНДРОМ – спадковий дефект, який характеризується порушенням виділення зв’язаного білірубіну з печінкових клітин та дрібних жовчних проток;…

  • ТІММЕ СИНДРОМ

    ТІММЕ (W. TIMME) СИНДРОМ – поєднання недостатності вилочкової залози, надниркових залоз та гіпофізу.