Глосарій

  • СТОМАТОЛОГІЯ

    СТОМАТОЛОГІЯ – галузь медицини, що вивчає хвороби порожнини рота, методи їх профілактики і лікування; розрізняють кілька основних розділів С.: терапевтичну,…

  • СТОМАТОЛОГІЯ ДИТЯЧОГО ВІКУ

    С. ДИТЯЧОГО ВІКУ – розділ С., який вивчає формування та розвиток органів і тканин щелепно-лицьової ді лянки в дитини, а…

  • СТОМАТОЛОГІЯ ОРТОПЕДИЧНА

    С. ОРТОПЕДИЧНА – розділ С., який вивчає порушення цілості та функцій зу бів та щелеп, їх діагностику і розробляє методи…

  • СТОМАТОЛОГІЯ ТЕРАПЕВТИЧНА

    С. ТЕРАПЕВТИЧНА – розділ С., що вивчає захворювання зубів, навколозубних тканин та слизової оболонки рота, розробляє методи їх діагностики та…

  • СТОМАТОЛОГІЯ ХІРУРГІЧНА

    С. ХІРУРГІЧНА – розділ С., який вивчає захворювання та пошкодження органів порожнини рота та щелепно-лицьової ділянки, розробляє методи їх діагностики,…

  • СТОМАТОНЕВРОЛОГІЯ

    СТОМАТОНЕВРОЛОГІЯ – розділ невропатології і стоматології, що вивчає захворювання нервової системи, пов’язані з патологічними процесами зубів, щелеп та порожнини рота.

  • СТОМАТОСКОПІЯ

    СТОМАТОСКОПІЯ – огляд слизової оболонки порожнини рота за допомогою спеціальних оптичних пристроїв.

  • СТОМАТОЦИТ

    СТОМАТОЦИТ – форма еритроцита. С. розвивається із дискоцита внаслідок метаболічних порушень у клітині. Транс фор мація починається зі згладжування контура…

  • СТОМЛЕННЯ

    СТОМЛЕННЯ – тимчасове зменшення функціональних можливостей організму (фізіологічної системи, органа), яке викликане інтенсивною або тривалою працею і проявляється зниженням праце…

  • СТОМЛИВІСТЬ

    СТОМЛИВІСТЬ – властивість фізічного та розумового навантаження викликати стомлення.

  • СТОМЛЮВАНІСТЬ

    СТОМЛЮВАНІСТЬ – властивість організму (фізіологічної системи, органу) бути схильним до стомлення.