Глосарій

СЕЧОКИСЛИЙ ІНФАРКТ – скупчення в ниркових сосочках кристалів сечової кислоти.

СЕЧОМІХУРОВИЙ ТРИКУТНИК – ділянка дна сечового міхура між устями сечоводів та внутрішнім отвором сечовипускального каналу.

СЕЧОСТАТЕВА ДІЛЯНКА – передня частина промежини, яка обмежена попереду та з боків нижніми галузками лобкових та сідничих кісток, позаду –…

СЕЧОСТАТЕВА СИСТЕМА – сукупність анатомічно пов’язаних органів сечовиділення та розмноження.

СЕЧОСТАТЕВИЙ ТРИКУТНИК – див.: Сечостатева ділянка.

СЕЧОСТАТЕВІ НОРИЦІ – патологічні сполучення між органами сечової і статевої систем; розрізняють вроджені і набуті С. н.

СЕЧОУТВОРЕННЯ – одна з найголовніших функцій нирок, спрямована на виділення з організму кінцевих продуктів обміну речовин залежно від концентрації їх…

СЕЮНКЦІЯ – див.: Верніке сеюнкція.

СЕЯ – ДЖЕРАЛЬДА (B. SAY – P. S. GE RALD) СИНДРОМ – комплекс спадкових аномалій; спостерігається полідактилія, зумовлена однобічним подвоєнням…

СИБІРКА – висококонтагіозне захворювання тварин, яке передається людині при контакті з тваринами або їх продуктами; збудник С. – Bacillus anthracis,…

СИВУШНІ МАСЛА – суміш одноатомних вищих спиртів жирного ряду, які утворюються як побічні продукти бродіння при виготовленні етилового спирту; С….

СЕЧОВЕ ВИСНАЖЕННЯ НЕЦУКРОВЕ – див.: Діабет нецукровий.