Глосарій

ХРОМОФІТОЗ – див.: Хромомікоз.

ХРОМОФАГИ – макрофаги, що фагоцитують хромопротеїди.

ХРОМОТРОПІЯ – наявність у ткани ні речовин, що спричинюють метахрома зію.

ХРОМОСОМНІ ХВОРОБИ – хвороби, в основі розвитку яких лежать порушення числа або структури хромосом, що виникають у гаметах батьків або на ранніх стадіях дроблення зиготи. Мутації в стате вих клітинах призводять до розвитку пов них форм Х. х., при яких…

ХРОМОСОМНІ ПЕРЕБУДОВИ – зміни структури хромосом. Розрізняють такі Х. п.: 1) хромосомний розрив – поперечний розрив хромосоми з повним відокремленням відламаного кінцевого сегмента; 2) делеція, або нестача, пов’язана з випадінням ділянки хромосоми; 3) транслокація – взаємообмін відокремленими уламками між хромосомами…

ХРОМОСОМНІ АБЕРАЦІЇ – див.: Хромосомні перебудови.

ХРОМОСОМНИЙ ПОЛІМОРФІЗМ – особливості будови хромосом, що властиві всім клітинам організму, відрізняють один організм від іншого, передаються потомству і, як правило, не мають патологічного впливу. Молекулярною основою Х. п. є зміна вмісту в хромосомі ДНК з нуклеотидними послідовностями, що багаторазово…

ХРОМОСОМНИЙ НАБІР – сукупність хромосом, що містяться в клітинах організму. Х. н. статевих і соматичних клітин різний. У зрілих статевих клітинах міститься одинарний (гаплоїдний) Х. н. Зигота, що є результатом злиття чоловічої і жіночої зрілих статевих клітин, і всі клітини…

ХРОМОСОМНА ТЕОРІЯ СПАДКОВОСТІ – теорія, згідно з якою переважну більшість спадкової інформації містять хромосоми – носії генів. Найголовніші положення сучасної Х. т. с. такі: 1) одиниці спадковості – гени, локалізовані в хромосомах; 2) у межах однієї хромосоми гени утворюють одну…

ХРОМОСОМНА КАРТА – графічне зображення хромосоми із зазначенням послідовності розміщення в ній генів і відносних відстаней між ними.

ХРОМОСОМИ СТАТЕВІ – хромосоми (Х-хромосоми і Y-хромосоми), що визначають статеву належність особи.

ХРОМОСОМА ФІЛАДЕЛЬФІЙСЬКА – хромосома № 22 каріотипу людини, в якій відбулася делеція довгого плеча; виявляється в лейкоцитах при хронічному мієлолейкозі.

ХРОМОСОМА – структурний елемент клітинного ядра. Х. є основними носіями одиниць спадковості – генів. Х. складається з двох поздовжніх функціонуючих одиниць – хроматид, які, у свою чергу, складаються з більш елементарних одиниць. Найменшою елементарною одиницею Х. є хромонема – нитка…

ХРОМОПРОТЕЇНИ – див.: Хромопротеїди.

ХРОМОПРОТЕЇДИ – складні забарвлені білки, молекули яких містять небілкові простетичні хромофобні групи, що поглинають світло певної довжини хвилі у видимій частині спектра і, таким чином, надають всій сполуці відповідного кольору. Х. належать до біологічних пігментів.

ХРОМОНЕМИ – нуклепротеїдні нитки, з яких складається хромосома.

ХРОМОМІКОЗ – глибокий мікоз шкіри та підшкірної тканини. Збудниками Х. є різні види грибків: Phialophora verrucosa, Hormodendrum pedrosoi, Hormodendrum compactum. Грибок – диморфний, має тканинну – паразитарну або дріжджову – і міцеліальну форми; сапрофітує в грунті і на рослинах. Х.…

ХРОМОМЕРИ – потовщені ділянки нуклеопротеїдних ниток – хромонем, з яких складається хромосома. Розташування Х. у кожній хромосомі відносно постійне і найчіткіше виявлене в профазі мітозу та мейозу, коли хромонеми слабо спіралізовані і мають вигляд тонких ниток, на яких містяться хромомери.…

ХРОМОЛІПОЇД – див.: Ліпофусцин.

ХРОМОЛІМФОГРАФІЯ – виявлення лімфатичних судин шляхом введення барвника в тканини, звідки він надходить у судини.