Глосарій

Р. СЕРОТОНІНУ (5-НТ) – Р., які включають 5-НТ1-, 5-НТ2- і 5-НТ3-рецептори; 5-НТ1-рецептори поділяються на чотири підтипи: від 5-НТ1А до 5-НТ1D;…

Р. ХОЛІНЕРГІЧНІ – поділяються на нікотинові [підтипи N1 (мозкова речовина надниркових залоз, вегетативні ганглії) та N2 (скелетні м’язи)]; мускаринові [підтипи…

РЕФЛЕКСІЯ – 1) (у психології) самоаналіз, роздуми людини над власним душевним станом; 2) осмислення людиною власних дій та їхніх мотивів,…

РЕФЛЕКСОГЕННИЙ – такий, що спричинений рефлексом.

РЕФЛЕКСОГЕННІ ЗОНИ – ділянки тіла, що включають сукупність рецепторів, адекватне подразнення яких викликає певний рефлекс; Р. з. мають усі органи…

РЕФЛЕКСОЛОГІЯ – вчення в психології та неврології, яке пояснює психічну діяльність як суму умовних рефлексів; при цьому враховувались тільки зовнішні…

РЕФЛЕКСОМЕТРІЯ – дослідження амплітудночасових характеристик рефлекторних реакцій, яке грунтується на вимірюванні сили подразника, необхідної для виникнення рефлексу, а також визначення…

РЕФЛЕКСОТЕРАПІЯ – лікувальна система, яка грунтується на рефлекторних співвідношеннях, сформованих у процесі філо- і онтогенезу, і реалізується через ц. н….

РЕФЛЕКТОРНА ДІЯ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН – дія лікарських речовин, яка зумовлена подразненням рефлексогенних зон.

РЕФЛЕКТОРНА ДУГА – сукупність нервових утворів, які здійснюють певний рефлекс. Р. д. складається з рецепторів, доцентрових нервових волокон, груп невронів…

РЕФЛЕКТОРНА ТЕОРІЯ – теоретична концепція, відповідно до якої реакції організму являють собою рефлекси, тобто відповідь на дію оточуючого або внутрішнього…

РЕФЛЕКТОРНИЙ – 1) мимовільний; такий, що не залежить від волі; 2) відбитий; відображений, віддзеркалений.