Глосарій

ХОНДРОФІТ – виріст епіфізарного хряща довгої трубчастої кістки.

ХОНДРОСАРКОМА ЦЕНТРАЛЬНА – Х., що виникає всередині кістки.

Х. СВІТЛОКЛІТИННА – злоякісний новоутвір хрящової природи, що має часточкову будову; переважаючими клітинами є різко збільшені хондроцити з пухиркоподібними ядрами і світлою (оптично пустою) цитоплазмою з чіткими межами. Клітини і ядра відносно мономорфні; фігури мітозу зустрічаються рідкісно. У деяких пухлинах…

Х. ПЕРИФЕРІЙНА – Х., що розвивається із хрящового компонента кістково-хрящових екзостозів (остеохондром).

Х. ПЕРВИННА – Х., що виникає в попередньо незмінених кістках.

Х. МЕЗЕНХІМАЛЬНА – злоякісна пухлина, в якій поряд з певною кількістю більш або менш диференційованої хрящової тканини переважаючим клітинно-тканинним компонентом є низькодиференційовані структури мезенхімального типу. Пухлина переважно складається з круглих або дещо витягнутих клітин, що утворюють масивні поля, які чергуються…

Х. ДЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНА – солітарна пухлина кістки, яка характеризується наявністю ділянок звичайної хондросаркоми, до яких прилягають низькодиференційовані ділянки пухлини зі структурою, що нагадує фібросаркому, злоякісну фіброзну гістіоцитому, зло якісну мезенхімому; Х. д. належить до найбільш злоякісних пухлин; до 85–90 % хворих…

Х. ВТОРИННА – Х., що розвивається на основі попередніх патологічних процесів (енхондроматоз, остеохондроматоз, травматичні пошкодження).

ХОНДРОСАРКОМА – злоякісна пухлина, що характеризується утворенням неопластичного хряща пухлинними клітинами. Зустрічається Х., як правило, у віці між 30 і 60 роками, відрізняється відносно повільним клінічним перебігом і може впродовж тривалого часу не давати метастазів. Найчастіша локалізація – довгі трубчасті…

ХОНДРОПЕРИХОНДРИТ – патологіч ний процес запального характеру, який локалізується в охрясті і в оточуючій тканині.

ХОНДРОПАТІЯ ТУБЕРОЗНА – див.: Тітце синдром.

ХОНДРООСТЕОПЛАСТИЧНА БРОНХОПАТІЯ – див.: Трахеобронхопатія остеохондропластична.

ХОНДРООСТЕОДИСТРОФІЯ – див.: Гаргоїлізм.

ХОНДРОНЕКРОЗ – некроз хряща або його ділянки.

ХОНДРОМУКОПРОТЕЇДИ – комплекси, утворені хондроїтинсірчаними кислотами з білками.

ХОНДРОМУКОЇДИ – див.: Хондромукопротеїди.

ХОНДРОМІКСОМА – див.: Хондро міксоїдна фіброма.

ХОНДРОМІКСОЇДНА ФІБРОМА – доброякісна пухлина хрящової природи часточкової будови, складається з веретеноподібних і зірчастих клітин з проміжною речовиною хондроїдного типу та з ділянками міксоматозу. У пухлині наявні багатоядерні гігантські клітини, які частіше розміщені в зоні фіброзних прошарків, що розділяють тканину…

ХОНДРОМАТОЗ СУГЛОБІВ – захворювання, що характеризується утворенням внутрішньосуглобових хрящових, рідкісніше – кісткових тілець. Найчастіше уражаються колінний і ліктьовий суглоби, рідкісніше – плечовий, гомілковоступневий та інші суглоби. Клінічно Х. с. проявляється болями під час і після фізичного навантаження, при рухах в…

ХОНДРОМАТОЗ СИНОВІАЛЬНИЙ – див.: Хондроматоз суглобів.