Глосарій

Х. ЗАГАЛЬНА – розділ хірургії, що вивчає загальні закономірності та принципи застосування хірургічних методів лікування.

Х. ДИТЯЧА – розділ хірургії, що розробляє методи діагностики і оперативного лікування хвороб та травм у дітей.

Х. ГРУДНА – див.: Х. торакальна.

Х. ГНІЙНА – розділ хірургії, що вивчає хвороби, які характеризуються гнійним запаленням, та розробляє методи їхнього оперативного лікування.

Х. ВІЙСЬКОВО-ПОЛЬОВА – розділ хірургії та військової медицини, що вивчає патологію бойових пошкоджень, їх діагностику, клінічний перебіг і методи лікування, а також організацію хірургічної допомоги пораненим і хворим на етапах медичної евакуації.

Х. ВІДНОВЛЮВАЛЬНА – розділ хірургії, що розробляє методи відновлення анатомічної цілісності, форми та функції пошкоджених органів і тканин.

Х. АБДОМІНАЛЬНА – розділ хірургії, що вивчає хвороби і травми органів черевної порожнини та розробляє методи їхнього оперативного лікування.

ХІРУРГІЯ – галузь клінічної медицини, що вивчає захворювання, основним методом лікування яких є оперативне втручання.

ХІРУРГІЧНОГО ВТРУЧАННЯ ПРИНЦИПИ – 1) принцип анатомічної доступності, у відповідності з яким операція може бути виконана анатомічно і не призводить до смерті хворого; 2) принцип фізіологічної дозволеності – операція повинна створювати умови для життя хворого; 3) принцип технічної можливості –…

ХІРУРГІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТА РІЙ – сукупність інструментів, пристроїв, призначених для виконання хірургічної операції.

ХІРУРГІЧНА ОБРОБКА РАН – оперативне втручання, яке полягає в широкому розрізуванні рани, зупинці кровотечі, висіканні нежиттєздатних тканин, видаленні чужорідних тіл, вільних кісткових уламків, зсідків крові з метою профі лактики ранової інфекції і створення сприятливих умов для загоювання рани.

ХІРУРГ – лікар-фахівець з хірургії.

ХІРТЦА (М. М. HIRTZ) СИМПТОМ – хворий може заснути тільки сидячи, обхопивши коліна руками; можлива ознака ексудативного перикардиту.

ХІРОСКОПІЯ – вивчення індивідуальних особливостей будови шкіри долоневої поверхні кисті з метою ідентифікації особи.

ХІРОПРАКТИКА – метод лікування ряду захворювань хребта шляхом впливу на його суглоби, а також на м’язи спини за допомогою певних ручних прийомів.

ХІОНОФОБІЯ – нав’язлива боязнь снігу.

ХІНОЛОНИ – група бактерицидних препаратів, механізм дії яких полягає в інгібіції ДНК-гірази. До Х. належать налідиксова кислота, циноксацин та фторхінолони. Налідиксова кислота та циноксацин діють тільки на представників родини Enterobacteriaceae і неефективні до грампозитивних бактерій, Rseudomonas aeruginosa, анаеробних мікроорганізмів. Фторхінолони…

ХІНІН – алкалоїд кори хінного дерева; лікарський препарат. Солі Х. застосовують як протималярійний і жарознижуючий засоби, для зменшення збудливості міокарда та для стимуляції пологової діяльності.

ХІНА – див.: Хінін.

ХІМУС – вміст тонких кишок, що являє собою суміш травного вмісту шлунка з підшлунковим і кишковим соками, а також з жовчю.