Глосарій

ХІМОТРИПСИН – протеолітичний фермент, що утворюється в кишечнику людини та тварин під впливом трипсину з проферменту хімотрипсиногену, який синтезується в підшлунковій залозі. Х. розщеплює білки їжі до низькомолекулярних пептидів і окремих амінокислот; каталізує гідроліз пептидних зв’язків, утворених карбоксильною групою тирозину,…

ХІМОЗИН – протеолітичний фермент, що міститься в травному соку четвертого шлунка молодих жуйних тварин; ви кликає зсідання молока.

ХІМІЯ – наука, що вивчає склад, будову, перетворення та властивості речовин.

ХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ – перетворення хімічних елементів або їх сполук, що супроводжується утворенням нових сполук.

ХІМІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ – складові частини речовини, побудовані з атомів з однаковими електричним зарядом ядра і електронними оболонками.

ХІМІЧНА ПАТОЛОГІЯ – див.: Клі нічна біохімія.

ХІМІОТЕРАПІЯ ПУХЛИН – застосування з лікувальною метою при злоякісних пухлинах лікарських засобів, які мають здатність гальмувати проліферацію пухлинних клітин або незворотно пошкоджувати їх.

ХІМІОТЕРАПІЯ – лікування хіміотерапевтичними лікарськими засобами, що вибірково діють на збудників захворювань, а також на клітини пухлин.

ХІМІОТЕРАПЕВТИЧНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ – лікарські засоби, що вибірково пригнічують в організмі людини розвиток і розмноження збудників інфекційних захворювань та інвазій, проліферацію злоякісних клітин в організмі або руйнують пухлинні клітини.

ХІМІОТЕРАПЕВТИЧНИЙ ІНДЕКС – відношення мінімально ефективної дози хіміотерапевтичного засобу до максимально переносної дози; показник широти терапевтичної дії хіміотерапевтичного засобу.

ХІМІОРЕЦЕПТОРИ – див.: Хеморецептори.

ХІМІОПРОФІЛАКТИКА АНТИМІКРОБНА – див.: Хіміопрофілактика.

ХІМІОПРОФІЛАКТИКА – застосування хіміотерапевтичних засобів для дії на збудників інфекційних захворювань; Х. застосовується в трьох загальних випадках: 1) для попередження зараження екзогенними патогенами; 2) для попередження поширення резидентної мікро флори з одних ділянок організму в інші, у нормі стерильні; 3)…

ХІМІОКАУСТИКА – руйнування патологічно змінених тканин внаслідок дії на них агресивними хімічними сполуками.

ХІМІО- (хемі-, хемо-; лат. chymia, від грец. chymeia, chēmeia – мистецтво плавити метали) – частина складних слів, яка означає належність до хімії, до хімічних елементів та сполук.

ХІМІК-АНАЛІТИК – посада в аптеці; до посадових обов’язків входить контроль за виконанням фармацевтичного режиму, перевірка концентратів, заготовок і ліків, які виготовляються в аптеці; проведення консультацій з питань, що виникають у процесі роботи; виконання якісного і кількісного аналізу ліків.

ХІЛУРІЯ – наявність лімфи в сечі; сеча набуває кольору розведеного молока; зустрічається при філяріатозі, що призводить до патологічного сполучення між лімфатичними і сечовими шляхами.

ХІЛОЦЕЛЕ СІМ’ЯНОГО КАНАТИКА – кіста в загальній оболонці яєчка і сім’яного канатика, що містить лімфу.

ХІЛОТРОПНІ СУМІШІ – див.: Азео тропні суміші.

ХІЛОТОРАКС – накопичення лімфи в плевральній порожнині. Основною причиною Х. є дефект у стінці грудної протоки. Клінічні прояви Х. зумовлені в основному стискуванням легені і зміщенням середостіння із симптомами дихальної недостатності.