Глосарій

ЦЕЛЮЛОЗА – високомолекулярний полісахарид, лінійні ланцюги якого побудовані в основному з елементарних ланок ангідро-D-глюкози, з’єднаних між собою 1,4-β-глюкозидними зв’язками; Ц….

ЦЕЛЮЛЯРНА ПАТОЛОГІЯ – напрям у патології, що розглядає клітину як основний матеріальний субстрат хвороби, а саму хворобу як деяку суму…

ЦЕЛЮЛЯРНИЙ – клітинний; такий, що складається з клітин.

ЦЕМЕНТ ЗУБА – щільна тканина, яка складається з основної речовини, що містить безладно розміщені колагенові волокна і не містить кровоносних…

ЦЕМЕНТИКЛЬ – утворення кулеподіб ної форми, яке складається із цементу і розміщене в періодонті.

ЦЕМЕНТОБЛАСТОМА ДОБРОЯКІС НА – гістологічний варіант цементоми; утворена цементоподібною тканиною у вигляді комплексів, що переплітаються, зі слідами перебудови і склеювання;…

ЦЕМЕНТОДИСПЛАЗІЯ ПЕРІАПІКАЛЬНА – дисплазія, яка розміщена, як правило, у ділянці верхівок коренів ниж ніх різців; на ранніх стадіях схожа за…

ЦЕМЕНТОЕКЗОСТОЗ – виступи на поверхні кореня зуба, що утворилися внаслідок надмірного відкладення цементу.

ЦЕМЕНТОМА – група доброякісних пухлин, основною ознакою яких є наяв ність цементоподібної тканини; майже завжди вони зв’язані із зубами, ростуть…

ЦЕМЕНТОМА ГІГАНТОФОРМНА – форма дисплазії або аномалії розвитку, що характеризується утворенням у різних ділянках щелеп мас інтенсивно обвапнованої, майже безклітинної…

ЦЕМЕНТОМА СПРАВЖНЯ – див.: Цементобластома доброякісна.

ЦЕМЕНТОЦИДИ – зрілі клітини цементу зуба, що за своєю будовою нагадують остеоцити.