Глосарій

ПАРАПЛЕВРИТ – запальний процес, що локалізується в тканині між парієтальною плеврою і внутрішньогрудною фасцією.

ПАРАПЛЕГІЯ – параліч обох верхніх або нижніх кінцівок; виникає внаслідок двобічного органічного ураження центральних або периферійних рухових нейронів, чи тих…

ПАРАПЛЕГІЯ СПАСТИЧНА ЕРБА – див.: Ерба – Шарко хвороба.

ПАРАПЛЕГІЯ СПАСТИЧНА ШТРЮМ ПЕЛЯ – див.: Штрюмпеля хвороба.

ПАРАПРАКСІЯ – неточний, побічний або порушений рух, що виникає в процесі цілеспрямованої дії; найчастіше спостерігається при апраксії.

ПАРАПРОКТИТ – запалення навколо прямокишкової тканини, пов’язане з наявністю вогнища інфекції в стінці прямої кишки. П. поділяють на гострий, хронічно…

ПАРАПРОКТИТ ПІДСЛИЗОВИЙ – гнійне запалення в стінці прямої кишки, яке не поширюється на оточуючу тканину; зустрічається переважно при специфічних запальних…

ПАРАПРОСТАТИТ – запалення тканин, які оточують передміхурову залозу.

ПАРАПРОТЕЇНЕМІЧНІ ГЕМОБЛАСТОЗИ – пухлини системи В-лімфоцитів, що диференціюються до стадій секреції імуноглобулінів; до них належать мієломна хвороба, парапротеїнемія Вальденстрема, захворювання…

ПАРАПРОТЕЇНЕМІЯ – наявність у крові значної кількості парапротеїнів.

ПАРАПРОТЕЇНИ – білки, які утворюються в організмі при деяких патологічних процесах; частіше П. спостерігаються при мієломній хворобі.

ПАРАПРОТЕЇНОЗ – патологічний процес, при якому внаслідок порушення білкового обміну спостерігається відкладання в тканинах парапротеїнів.