ПАРАСИМПАТИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА

ПАРАСИМПАТИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА – частина вегетативної нервової системи, яка складається із центрального (додаткове, верхнє і нижнє слиновидільні ядра, а також дорсальне ядро блукаючого нерва в головному мозку; крижові ядра в спинному мозку на рівні II–ІV крижових сегментів) і периферійного (пре- і постгангліонарні нервові волокна та нервові ганглії; нервові волокна, що входять до складу III, VII, ІХ і Х пар черепних нервів і тазових нервів нутрощів) відділів; регулює діяльність м’язів і залоз внутрішніх органів та залоз внутрішньої секреції; при збудженні П. н. с. відбувається звуження зіниць і зміна кривизни кришталика, гальмування діяльності серця, зменшення просвіту бронхіол, посилення перистальтики шлунка і кишечнику, збільшення слиновиділення і секреції травних соків, звуження коронарних судин серця.