Пневмонія казеозна при туберкульозі легень — це патологічний процес у легенях, що характеризується сирнистим (казеозним) некрозом тканин. Цей некроз поширений, зібраний у вигляді сирнистої маси, і має властивість зливатися, утворюючи більші ураження. При цьому можливий розпад тканин і формування порожнин (каверами).

Важливою особливістю казеозної пневмонії є бронхогенна дисемінація. Це процес, коли казеозні маси та мікобактерії туберкульозу потрапляють у просвіти бронхів через ураження стінок бронхів і розпад вогнищ. Через бронхи інфекція розповсюджується в інші ділянки легенів, викликаючи появу нових туберкульозних вогнищ, які можуть зливатися і спричиняти подальше руйнування тканини. Така дисемінація сприяє швидкому і поширеному ураженню легеневої паренхіми.

Отже, казеозна пневмонія при туберкульозі — це важка форма з характерним характером сирнистого некрозу та тенденцією до злиття і розпаду вогнищ із поширенням процесу бронхогенним шляхом. Бронхогенна дисемінація є механізмом прогресування хвороби всередині легень, підсилюючи запалення і деструкцію тканини легень.

Цей процес супроводжується швидким наростанням ураження, формуванням каверн і множинних часточкових вогнищ у легенях, що може призводити до тяжких ускладнень і важкого перебігу захворювання.