ПНЕВМОНІЯ МІКОПЛАЗМОВА

П. МІКОПЛАЗМОВА – П., яка спричинюється Mycoplasma pneumoniae; цей мікроорганізм, який передається від людини до людини може зумовити епідемію, яка поширюється повільно, внаслідок того, що інкубаційний період триває 10–14 днів; епідемія, звичайно, охоплює осіб, які тісно контактують, або ізольовані контингенти в навчальних закладах, військових частинах та сім’ях; П. м. частіше виникає у дитячому та молодому віці (від 5 до 35 років); M. pneumoniae прикріпляється до клітин війчастого епі телію слизової оболонки дихального тракту і руйнує їх; мікроскопічно виявляються інтерстиційний пневмоніт, бронхіт і бронхіоліт; перибронхіальні ділянки інфільтровані плазматичними клітинами та лімфоцитами; у просвіті бронхів містяться нейтрофіли, макрофаги, нитки фібрину і залишки епітеліальних клітин; клінічно спочатку захворювання схоже з Грипом, супроводжується нездужанням, болями в горлі та сухим кашлем; характерний поступовий прогресуючий розвиток; з часом тяжкість симптомів наростає; можуть бути напади кашлю з виділенням слизової, слизово-гнійної або з прожилками крові мокроти; гострі симптоми, звичайно, зберігаються 1–2 тижні, після чого поступово наступає одужання, хоча в багатьох хворих ще кілька тижнів зберігаються загальні симптоми захворювання; звичайно, П. м. протікає легко і завершується спонтанним одужанням, але в деяких випадках виникає тяжка П., розвивається гемолітична анемія, тромбоемболічні ускладнення, поліартрит або неврологічні синдроми; у 10–20 % з’являються макулопапульозні висипи, які можуть бути важливою діагностичною ознакою.