ПНЕВМОЦИСТОЗ

ПНЕВМОЦИСТОЗ – захворювання, яке спричинюється пневмоцитами (Pneu mo cystis carinii); зустрічається переважно в дітей; джерелом П.можуть бути люди та тварини – хворі і носії збудників; основний шлях передачі повітряно-крапельний, але можливий також і трансплацентарний; інкубаційний період у середньому дорівнє 30–40 днів; характеризується ураженням легень; при гістологічному дослідженні в просвіті альвеол, а інколи в міжальвеолярних перегородках виявляється велика кількість пневмоцитів та білкові маси, багаті імуноглобулінами; в альвеолах, навколо конгломератів паразитів, що розпадаються, розміщені макрофаги, нейтрофільні лейкоцити, фібрин; строма легень, стінки дрібних бронхів і міжальвеолярні перегородки потовщені, інфільтровані різними кл і тин ними елементами з переважанням плазматичних та лімфоїдних клітин; за хворювання розвивається поступово і проходить три стадії: І стадія – триває від кількох днів до кількох тижнів; характеризується частим диханням, задишкою, ціанозом носогубного трикутника при смоктанні та крику; ІІ стадія – клінічна картина характеризується ціанозом, задишкою, тахіпное, сухим нав’язливим кашлем, збільшенням селезінки і печінки, респіраторним ацидозом, тяжкими метаболічними розладами, розвитком легенево-серцевої недостатності; ІІІ стадія – стан покращується; перебіг П. хвилеподібний: періоди покращання змінюються підсиленням задишки, кашлю та інших симптомів; тривалість захворювання в неускладнених випадках 4–8 тижнів.