ПСЕВДОТУБЕРКУЛЬОЗ

ПСЕВДОТУБЕРКУЛЬОЗ – інфекційне захворювання з переважно аліментарним механізмом передачі збудника; характеризується різноманітними клінічними проявами – ураженням кишечнику, полі морфним висипом, артралгіями, гепатолієнальним синдромом; збудником П. є ієрсинія псевдотуберкульозу – Yersinia pseudotuberculosis із родини Entero bacteriaceae, триби Yersinieae; джерелом збудника є гризуни, деякі дикі птахи та ін.; зараження людей відбувається при вживанні води та харчових продуктів, переважно овочів, забруднених фекаліями та сечею гризунів без термічної обробки; морфологічно П. характеризується наявністю множинних гранульом, які локалізуються переважно в підслизовій основі кишки; у центрі гранульоми – поліморфноядерна інфільтрація, за якою розміщена зона ретикулярних клітин, де можна виявити епітеліоїдні клітини та одиночні клітини типу Пирогова – Ланг ханса з не зовсім типовою структурою; в інших внутрішніх органах виявляються множинні, в основному дрібні, сіруватобілі вузлики та абсцеси; виділяють такі клінічні форми П.: інтестинальну форму, мезентеріальний лімфаденіт (мезаденіт), термінальний ілеїт, генералізовану форму (скарлатиноподібну) і септицемію.