ПСИХІЧНИЙ ДИЗОНТОГЕНЕЗ
ПСИХІЧНИЙ ДИЗОНТОГЕНЕЗ — це порушення нормального (онтогенетичного) підходу до дозрівання психіки, яке виникає переважно в дитячому та підлітковому віці на тлі патології формування структур і функцій головного мозку.
Основні типи психічного дизонтогенезу
- Ретардація (затриманий розвиток)
- Загальне або часткове запізнення розвитку психічних функцій або окремих компонентів (інтелект, мова, емоції, воля).
- Зумовлене морфофункціональною незрілістю центральної нервової системи та взаємодією з несприятливими біологічними чи соціальними факторами.
- Диспропорційний (дисгармонійний) психічний розвиток
- Неоднаковий темп розвитку окремих психічних функцій: наприклад, високий рівень мовлення при низькому рівні емоційно‑вольової сфери.
- Часто виявляється у вигляді асинхронії між різними сфери психіки («розрив» між інтелектом, волею, емоціями).
- Порушення на тлі вікової дисфункції дозрівання
- Характеризується тим, що в певні онтогенетичні періоди вік‑залежні функції не формуються належним чином, навіть при збереженні відносної норми в інших сферах.
- Складається під впливом органічних порушень, тривалих неблагополучних умов сім’ї, освіти, психотравм тощо.
У цілому психічний дизонтогенез — це не просто «відставання», а саме якісна перебудова ритму, послідовності й динаміки ступеня дозрівання психічних функцій, що веде до специфічних форм ЗПР, дисгармонійного розвитку, дефіцитарних і пошкоджених варіантів.