ПСИХОСЕКСУАЛЬНА ОРІЄНТАЦІЯ

ПСИХОСЕКСУАЛЬНА ОРІЄНТАЦІЯ – спрямованість статевого потягу, що визначає вибір сексуального партнера і особливості статевої поведінки; першим виділив фази психосексуального розвитку людини З. Фрейд: 1) оральна фаза (з моменту народження до 1 року); дитина під час ссання грудей матері не лише вгамовує голод, а й відчуває сексуальне задоволення; 2) анальна фаза (від 1 року до 3 років); у цей період дитина концентрує свій сексуальний інтерес на процес дефекації і відчуває при цьому сексуальне задоволення; 3) фалічна фаза; у цей період у хлопчиків з’являється Едипів комплекс і комплекс Електри у дівчаток; при цьому хлопчик бачить свою матір у якості об’єкта сексуального задоволення, а батько стає його суперником; дочка ж відчуває сексуальний потяг до батька, а мати стає її суперницею; 4) латентна фаза; від пубертатного періоду до зрілої сексуальності помітних змін у психосексуальній поведінці не спостерігається; 5) геніальна фаза, або період зрілої сексуальності, прояви якого пов’язані із статевими органами.