РІЧАРДСОНА – ОЛЬШЕВСЬКОГО СИНДРОМ

РІЧАРДСОНА – ОЛЬШЕВСЬКОГО (J. C. RICHARDS ON – J. OLS ZEWS KI) СИНДРОМ – симптомокомплекс, який виникає при дегенерації деяких ділянок головного мозку; переважні місця ураження: бліда куля, субталамічні ядра, чорна субстанція, клиноподібне ядро, сіра речовина навколо сільвієвого водопроводу та зубчасте ядро; патологічні зміни характеризуються цитолізом, гліозом, зернистою і вакуольною дегенерацією та демієлінізацією; перші прояви захворювання зде більшого появляються у віці після 60 років; клінічно спостерігається часткова офтальмоплегія – неможливість рухів очей вниз, обмеження рухів вгору, боко ві рухи очей збережені; псевдобульбарний параліч, дизартрія, зниження інтелекту, прогресуюча ригідність мускулатури потилиці і тулуба; смерть упродовж 4–5 років.