СЕКСУАЛЬНА СИСТЕМА ЧОЛОВІКА

СЕКСУАЛЬНА СИСТЕМА ЧОЛОВІКА – система реалізації певних сексологічних феноменів чоловіка, що забезпечуються чотирма складовими: 1) нейрогуморальна складова, пов’язана з діяльністю глибоких структур мозку і всієї системи ендокринних залоз; вона забезпечує вираженість статевого потягу і відповідну збудливість усіх відділів нервової системи, що регулюють статеву активність; 2) психічна складова, що пов’язана з діяльністю кори головного мозку, визначає спрямованість статевого потягу, полегшує виникнення ерекції до моменту інтроїтуса (введення статевого члена в піхву) і забезпечує специфічні для людини форми прояву статевої активності, у тому числі відповідність поведінкових реакцій умовам конкретної ситуації та моральноетичним вимогам; 3) ерекційна складова, анатомо-фізіологічним субстратом якої є сегментарні спинномозкові центри ерекції з їх екстраспінальними відділами, а також статевий член, що є кінцевим виконавчим органом, який забезпечує, головним чином, механічний бік статевого акту; 4) еякуляторна складова, яка грунтується на інтеграції кількох структурних елементів, від передміхурової залози з її власним нервовим апаратом до парацентральних часток кори головного мозку, що забезпечує головне біологічне завдання статевої активності – виділення чоловічої заплід нюючої основи.