Сексуальна система чоловіка – це комплекс структур і процесів, які забезпечують реалізацію статевої функції та сексуальної активності. Вона складається з чотирьох основних складових:

Нейрогуморальна складова – пов’язана з діяльністю глибоких структур мозку (гіпоталамуса, підкіркових центрів) і системи ендокринних залоз. Вона регулює статевий потяг (лібідо) і збудливість нервової системи, що контролює статеву активність.
Психічна складова – пов’язана з діяльністю кори головного мозку. Вона визначає спрямованість статевого потягу, полегшує виникнення ерекції до моменту інтроїтуса (введення статевого члена в піхву) і забезпечує специфічні для людини форми статевої поведінки, зокрема відповідність поведінкових реакцій соціальним і морально-етичним нормам.
Ерекційна складова – анатомо-фізіологічним субстратом якої є сегментарні спинномозкові центри ерекції, їх екстраспінальні відділи, а також статевий член як кінцевий виконавчий орган. Вона забезпечує механічний бік статевого акту – здатність до ерекції і підтримання її під час статевого контакту.
Еякуляторна складова – базується на інтеграції кількох структурних елементів: від передміхурової залози з її нервовим апаратом до парацентральних часток кори головного мозку. Вона відповідає за виверження сперми, що є головним біологічним завданням статевої активності чоловіка – передачею чоловічої запліднюючої основи.

Ці складові взаємодіють і забезпечують нормальний перебіг копулятивного циклу, що включає етапи збудження, ерекції, еякуляції та розслаблення. Порушення будь-якої зі складових може призводити до сексуальних дисфункцій, таких як зниження статевого потягу, еректильна дисфункція або розлади еякуляції.

Таким чином, сексуальна система чоловіка – це багаторівнева система, що включає нейрогуморальну регуляцію, психічні механізми, фізіологічні процеси ерекції і еякуляції, які разом забезпечують повноцінну статеву функцію і сексуальну поведінку.