ШАРКО – БРІССО СИМПТОМ

Симптом Шарко–Бріссо – це клінічна ознака, яка проявляється відтягуванням кута рота та відхиленням язика в той самий бік. Вона є характерною для істерії, психогенного розладу, що може імітувати різноманітні неврологічні та соматичні симптоми.

Клінічне значення

1. Основний діагностичний контекст:
   • Симптом Шарко–Бріссо є важливою ознакою істеричних неврологічних проявів.
   • Це допоміжна ознака для диференціації істерії від органічних захворювань, які також можуть викликати асиметрію обличчя чи язика (наприклад, інсульт або ураження лицевого нерва).
2. Механізм виникнення:
   • Симптом обумовлений психогенними причинами без структурного пошкодження центральної або периферичної нервової системи.

Диференціальна діагностика

• Симптоми можуть бути схожими на прояви при органічних неврологічних захворюваннях, таких як:
  • Інсульт: супроводжується паралічем або парезом м’язів обличчя, асиметрією рота.
  • Периферична нейропатія: наприклад, ураження лицевого нерва.
  • Ураження під’язикового нерва: призводить до відхилення язика в бік ураження.

Проте в разі істерії симптоми зазвичай з’являються раптово, часто пов’язані зі стресовою ситуацією, і можуть зникати при відволіканні або зміні обставин.

Додаткова інформація

1. Істерія (дисоціативний розлад): психогенний стан, який може супроводжуватися моторними, сенсорними чи поведінковими симптомами, які не мають органічної основи.
2. Симптом Шарко–Бріссо був описаний французькими неврологами Жаном Мартеном Шарко та Едуардом Бріссо в контексті досліджень істерії наприкінці XIX століття.