ШОК КАРДІОГЕННИЙ

Кардіогенний шок (Ш. к.) — це критичний стан, що виникає, коли серце не може забезпечити достатній серцевий викид, щоб задовольнити потреби організму в кисні та поживних речовинах. Відмінною рисою кардіогенного шоку є те, що він виникає не через зменшення об’єму циркулюючої крові, а через зниження здатності серця ефективно виконувати свою функцію, навіть якщо об’єм крові залишається нормальним.

Причини кардіогенного шоку:

1. Механічні перешкоди для наповнення шлуночків або зміни переднавантаження:
   • Напружений пневмоторакс: Притискання легень та великого судинного стовбура може обмежити повернення венозної крові до серця, що знижує ефективність його роботи.
   • Тампонада серця: Заповнення перикардіальної порожнини рідиною або кров’ю (наприклад, після травм) обмежує здатність серця розширюватися і наповнюватися кров’ю, що призводить до зниження серцевого викиду.
2. Перешкода випорожненню шлуночків:
   • Емболія легеневої артерії: Закриття легеневої артерії або її гілок тромбом призводить до підвищеного навантаження на правий шлуночок і зменшення серцевого викиду.
   • Порушення функції протезу клапана: Неправильна робота протезованих клапанів може призвести до порушення кровообігу та зниження серцевого викиду.
3. Збільшення переднавантаження:
   • Розрив міжшлуночкової перегородки: Це серйозне ускладнення після інфаркту міокарда, коли порушується нормальна циркуляція крові між шлуночками і серце не може ефективно перекачувати кров.
   • Гостра аортальна або мітральна регургітація: Порушення функції клапанів серця, що призводить до повернення крові в шлуночки і зменшення ефективності серцевої діяльності.
4. Надмірне звуження артеріол малого або великого кола кровообігу: Це може статися через різні судинні порушення, що призводять до підвищення периферичного опору, що ускладнює роботу серця.
5. Зниження скорочувальної здатності міокарда:
   • Ішемія або інфаркт міокарда: Пошкодження серцевого м’яза внаслідок недостатнього кровопостачання може знизити здатність серця ефективно перекачувати кров.
   • Міокардит: Запалення серцевого м’яза може призвести до порушення його скорочувальної функції.
   • Вплив деяких лікарських засобів: Деякі препарати можуть негативно впливати на серцеву діяльність, знижуючи здатність міокарда до скорочення.
6. Порушення серцевого ритму:
   • Тахікардія: Надмірно прискорений ритм серця може призвести до того, що серце не встигає наповнюватися достатньою кількістю крові, що знижує його ефективність.
   • Брадикардія: Дуже повільний ритм серця також може знижувати серцевий викид через недостатню частоту серцевих скорочень.
7. Необхідність у перекачуванні великого об’єму крові:
   • У випадку значних порушень, таких як гостра аортальна або мітральна регургітація, серце повинно працювати з підвищеним навантаженням, що може призвести до розвитку шоку, якщо воно не може справитись з таким навантаженням.

Симптоми кардіогенного шоку:

• Різке зниження артеріального тиску: Відзначається гіпотонія, часто з дуже низьким систолічним тиском.
• Швидка, слабка пульсація: Пульс може бути швидким і слабким, що свідчить про недостатню кровообіг.
• Ціаноз: Знижене насичення киснем крові може спричинити посиніння шкіри, особливо на кінцівках та губах.
• Задишка: Важка форма задишки може виникнути через порушення газообміну в легенях.
• Різке зниження сечовиділення: Внаслідок зменшення кровопостачання нирок спостерігається зниження кількості сечі.
• Холодний піт, тривожність і сплутаність свідомості: Це симптоми, які часто супроводжують шок і свідчать про важкий стан пацієнта.

Лікування:

1. Корекція гемодинаміки:
   • Призначення вазопресорних препаратів для підвищення артеріального тиску.
   • Інтубація та механічна вентиляція у випадку гострої задишки.
2. Лікування основної причини:
   • Якщо кардіогенний шок спричинений інфарктом міокарда, необхідна швидка реваскуляризація (наприклад, через коронарне стентування або тромболізис).
   • Лікування аритмій — корекція серцевого ритму за допомогою лікарських засобів або електричної кардіоверсії.
3. Підтримка серцевої функції:
   • Використання інгаляторів для підвищення скорочувальної здатності міокарда.
   • Механічні пристрої підтримки кровообігу (наприклад, IABP або Екстракорпоральна мембранна оксигенація) можуть використовуватися для тимчасової підтримки серцевого викиду.
4. Нормалізація об’єму крові: Заміна рідини в організмі та корекція електролітних порушень, що можуть виникнути через знижене кровообіг.

Прогноз:

Прогноз при кардіогенному шоку залежить від швидкості надання медичної допомоги, тяжкості стану пацієнта та ефективності лікування основного захворювання. Без своєчасного лікування кардіогенний шок може призвести до органної недостатності та смерті. Проте за належної терапії та своєчасному втручанні пацієнти можуть відновитися, хоча перебіг захворювання часто залишає серйозні наслідки для здоров’я.