Штрюмпеля–Лейхтенштейна енцефаліт — це синонім первинного гострого геморагічного енцефаліту, тяжкого інфекційного запалення головного мозку з геморагічними змінами. Цей енцефаліт характеризується гострим перебігом, ураженням мозкової тканини з крововиливами, що призводить до тяжких неврологічних порушень і високої летальності.

Термін пов’язаний з іменами німецьких патологів А. Г. Г. Штрюмпеля та О. Лейхтенштейна, які вперше описали цей тип енцефаліту. Первинний геморагічний енцефаліт зазвичай має вірусну етіологію, зокрема пов’язаний із вірусами герпесу чи іншими нейротропними вірусами, і проявляється різким розвитком лихоманки, порушень свідомості, судом, вогнищевих неврологічних симптомів.

Діагностика базується на клінічній картині, нейровізуалізації (КТ, МРТ), аналізі спинномозкової рідини та лабораторних тестах на вірусні інфекції. Лікування переважно симптоматичне та противірусне, але прогноз часто залишається несприятливим через швидкий розвиток ускладнень.

Отже, Штрюмпеля–Лейхтенштейна енцефаліт — це гострий первинний геморагічний енцефаліт, що характеризується тяжким перебігом і геморагічним ураженням мозку.