ШИЛЬДЕРА ХВОРОБА

ШИЛЬДЕРА (P. F. SCHILDER) ХВОРОБА – запальне захворювання ц. н. с. інфекційно-алергічної природи; належить до демієлінізуючих хвороб, до групи прогресуючих лейкоенцефа літів; клінічна картина поліморфна, залежить від ступеня та вираженості процесів демієлінізації та запалення і переважного ураження тих чи інших відділів головного мозку; перебіг, як правило, поступовий, неухильно прогресуючий; характерні зміни психіки, що призводить до соціальної дезадаптації хворих; на цьому фоні частішають напади збудження з галюцинаціями; подальше прогресування хвороби призводить до зниження інтелекту, деменції, виникають порушення зору до сліпоти, судомний синдром, псевдобульбарний параліч, з часом розвиваються парези та тетраплегії з наростанням м’язового тонусу, хорео атетоз, кахексія; тривалість захворювання до кількох років зі смертельним кінцем.