СКЛЕРОДЕРМІЯ

СКЛЕРОДЕРМІЯ – ураження шкіри, яке характеризується обмеженим або дифузним ущільненням з наступним розвитком фіброзу і атрофії уражених ділянок; патогенез С. включає характерні зміни метаболізму сполучної тканини зі збільшенням біосинтезу колагену і неофібрилогенезу як основи генералізованого фіброзу, імунні порушення й ураження судинного, мікроциркуляторного русла з розвитком своєрідної склеродермічної ангіопатії (облітеруючий ендартеріо літ, редукція капілярів, поширені вазо спастичні реакції); найбільш характерні зміни спостерігаються в шкірі; виділяють три стадії шкірних змін: 1) стадію щільного набряку; 2) стадію індурації; 3) стадію атрофії; розрізняють також системну і обмежену С.