СКЛЕРИТ ПОВЕРХНЕВИЙ

С. ПОВЕРХНЕВИЙ – С., який характеризується дифузним або вузликовим потовщенням епісклери; частіше розвивається поблизу від лімба, при цьому появляється поверхнева епісклеральна і кон’юнктивальна ін’єкція, незначна під пухлість; перебіг хронічний, рецидиви і ремісії чергуються упродовж ряду років; запальне вогнище при вузликовому С. після розсмоктування може виникати в новому місці, поступово зміщуюючись навколо лімба.