СОН

СОН – стан спокою організму, що настає періодично через певні проміжки часу; супроводжується тимчасовою втратою свідомості, відсутністю реакції на більшість подразників, зниженням рухової активності, м’язового тонусу, частоти серцевих скорочень, дихальних рухів, кров’яного тиску та загальним зменшенням інтенсивності обміну речовин; добова потреба в сні у здорових людей коливається від 4 (мінімальна потреба) до 9 год; нормальний С. складається із парадоксальної фази, що супроводжується швидкими рухами очей і фази глибокого сну, що не супроводжується швидкими рухами очей; відповідно до особливостей електроенцефалограми С. без швидких рухів очей у свою чергу поділяється на 4 стадії, при цьому найбільш глибокий С. характерний для 3 і 4 фаз; С. без швидких рухів очей займає 75–80% загальної тривалості сну, який в нормі починається з нього; на електроенцефалограмі для нього характерні повільні хвилі; глибина сну без швидких рухів очей і відповідно трудність пробудження наростають від стадії I до стадії IV; іншу частину часу займає сон з швидкими рухами очей; при цьому реєструється електроенцефалограма з швидкою низьковольтною активністю, частота і глибина дихання збільшуються, але м’язовий тонус знижується ще більше у порівнянні з сном без швидких рухів очей; фаза з швидкими рухами очей наступає за сном без швидких рухів очей у кожному із 5–6 циклів, які складають нормальний нічний сон; більшість сновидінь виникає під час сну з швидкими рухами очей; нічні боязні, жахи, сноходження спостерігаються переважно під час стадій III і IVсну без швидких рухів очей.