СВІДОМІСТЬ

Визначення свідомості, яке охоплює як її нейрофізіологічні основи, так і патологічні стани, що супроводжуються її порушенням.

1) вища форма відбиття дійсності, яка характеризує духовну активність людини, здатність ідеального відображення об’єктивної реальності;

2) стан неспання з нормальним перебігом психічних процесів, який забезпечується взаємодією великих півкуль головного мозку з їх конгітивними функціями та автиваційних механізмів ретикулярної формаціїї стовбура (сітки їх ядер та з’єднуючих їх волокон, які займають значну частину проміжного мозку, середнього мозку, мосту та довгастого мозку); ретикулярна активуюча система являє собою функціональний, а не морфологічний утвір, локалізується в серединних структурах проміжного мозку та верхніх відділах стовбура; вона отримує аферентні сигнали від численних соматичних вісцеральних, слухових та зорових сенсорних шляхів і передає їх у ретикулярні ядра таламуса, які в свою чергу активують великі зони, локалізовані по всій корі великого мозку.

Найбільш частими причинами порушення свідомості є:

1) супратенторіальні об’ємні ураження (епідуральна або субдуральна гематома, інфаркт чи крововилив у мозок, пухлина мозку або абсцес);

2) субтенторіальні ураження (інфаркт, пухлина або травма стовбура мозку, крововилив у мозочок);

3) дифузні і метаболічні ураження мозку: [(травми – струс, забій або поранення мозку); аноксія або ішемія (непритомість, серцева аритмія, інфаркт легень, легенева недостатність, отруєння СО, васкуліти при колагенозах)]; епілепсія; стани після епілептичних нападів; субарахноїдальні крововиливи; екзогенні інтоксикації (етиловим спиртом, барбітуратами, морфієм, героїном, метиловим спиртом); наслідки гіпотермії; ендогенні інтоксикації та дефіцитні стани (уремія, печінкова кома, діабетичний ацидоз, гіпоглікемія, гіпонатріємія); епілептичний статус психомоторних нападів;

4) психічні (психогенні) розлади: симуляція, істерія, кататонія.

Клінічні прояви захворювань, що супроводжуються порушенням свідомості:

1) інфаркт або крововилив у головний мозок: наявність серцево-судинної патології або артеріальної гіпертензії; початок гострий з симптомами дисфункції стовбура; часто спостерігається асиметрія лиця; пульс, дихання та температура змінені; зіниці, як правило, різної величини, реакції відсутні; вогнищеві неврологічні симптоми; при комп’ютерній томографії або магнітнорезонансній томографії ознаки внутрішньочерепного крововиливу чи інфаркту головного мозку;

2) черепномозкова травма: порушення свідомості розвиваються гостро або поступово; часто виявляються зовнішні ознаки травми або дані про неї в анамнезі; зіниці, як правило, асиметричні, їх реакції загальмовані або відсутні; характер дихання різний; пульс – спочатку частий, потім рідкий; температура підвищена або нормальна; артеріальний тиск непостійний; рефлекси змінені, часто спостерігається нетримання сечі;

3) гостре алкогольне отруєння: запах алкоголю із рота; як правило, спостерігається сопор, а не кома, реакції на больові подразники збережені; лице та кон’юнктиви гіперемовані;зіниці помірно розширені, симетричні, реагують на свтло; дихання глибоке та шумне, але без хрипів; температура тіла нормальна або дещо знижена; вміст алкоголю в крові вище 200 мг%;

4) діабетичний ацидоз: початок поступовий; фруктовий запах із рота; шкірні покриви сухі, лице гіперемоване; гіпервентиляция; глюкозурія; кетонурія; гіперглікемія; метаболічний ацидоз в крові;

5) гіпоглікемія: початок може бути гострим; проявляється судомами, яким передують запаморочення, нудота, блювання, серцебиття, підвищене потовиділення, головний біль, болі в череві, відчуття голоду; гіпертермія; шкірні покриви бліді та вологі; реакції зіниць збережені; глибокі рефлекси підсилені; симптом Бабінського; під час нападу гіпоглікемія;

6) епілепсія: в анамнезі епілептичні напади; початок раптовий з судомами; часто спостерігається нетримання сечі або калу; на язиці сліди свіжих прикусів або рубці після попередніх нападів; дихання, як правило, в межах норми; реакції зіниць збережені;

7) запаморочення: раптовий початок, часто внаслідок емоційної реакціїї або блокади серця; втрата свідомості рідко буває тривалою або глибокою; пульс спочатку рідкий, потім частий та слабкий; у горизонтальному положенні свідомість швидко відновлюється.

Свідомість – один із ключових показників функціонального стану мозку, а її порушення вимагає негайної діагностики та медичної допомоги!