СИБІРКА

Головна / Глосарій / СИБІРКА

СИБІРКА – висококонтагіозне захворювання тварин, яке передається людині при контакті з тваринами або їх продуктами; збудник С. – Bacillus anthracis, який являє собою великі грампозитивні, покриті капсулою факультативно-анаеробні палички; спори надзвичайно стійкі до зовнішньої дії і зберігають життє здатність у грунті і тваринних продуктах протягом десятків років; людина, звичайно, заражається через шкіру; вдихання спор при несприятливих умовах (наприклад, на фоні гострої респіраторної ін фекції) призводить до легеневої форми С. («хвороба сортувальників шерсті»); інкубаційний період може продовжуватися від 12 год до 5 діб, звичайно 3–5 діб); розрізняють шкірну, легеневу і шлунково-кишкову форми С.; ШКІРНА ФОРМА починається з розвитку червоно-коричневих папул, які збільшуються і оточені вираженою еритемою, з везикуляцією і індурацією; потім виникає центральне виразкування з виділенням серозно-кров’янистого ексудату і утворенням чорного струпа; може виникати лімф аденопатія, гарячка, міалгія, нудота і блювання; ЛЕГЕНЕВА ФОРМА виникає внаслідок швидкого утворення спор у лімфатичних вузлах середостіння; розвивається тяжкий некротизуючий лімфаденіт, який розповсюджується на оточую чі тканини середостіння; спостерігається набряк легень, плевральний випіт; клінічна картина спочатку нагадує грип; гарячка наростає, протягом кількох діб виникають тяжкі порушення дихання, ціаноз, шок і кома; можливий розвиток геморагічного менінгоенцефаліту; ШЛУНКОВО-КИШКОВА ФОРМА виникає при вживанні зараженого м’яса, якщо є порушення цілості слизової оболонки глотки, шлунка або кишечника, що сприяє проникненню збудника в стінку; токсин, що виділяється, викликає геморагічний некроз, який розповсюджується на відповідні лімфатичні вузли брижі; розвивається септицемія з летальним результатом.