ТАХІКАРДІЯ, ЗУМОВЛЕНА ІНТРА- І ПАРАНОДАЛЬНИМ ПОВТОРНИМ ВХОДОМ ЗБУДЖЕННЯ

ТАХІКАРДІЯ, ЗУМОВЛЕНА ІНТРА- І ПАРАНОДАЛЬНИМ ПОВТОРНИМ ВХОДОМ ЗБУДЖЕННЯ – Т., у механізмі виникнення якої беруть участь аномальні провідні шляхи, розміщені усередині атріовентрикулярного вузла (внутрішньовузлові, або інтранодальні), або поблизу його (паранодальні); аномальний («швид кий») провідний шлях може не мати властивостей декрементного проведення, які є характерними для «повільного» шляху – атріовентрикулярного вузла; у критичних умовах (за наявності екстрасистол або високого вегетативного тонусу) виникнення тахікардії може бути пов’язаним з проведенням збудження цими шляхами; частіше за все збудження антеградно проводиться через атріовентрикулярний вузол, а ретроградно – аномальним шляхом; при цій формі тахікардії зубці Р з’являються майже одночасно з комплексами QRS і зливаються з ними; інколи через атріовентрикулярний вузол проводиться повторна хвиля збудження, і зубці Р передують наступному комплексу QRS; звичайно цей вид тахікардії має пароксизмальний характер з раптовим початком та з деякою критичною тривалістю інтервалу PQ; частота серцевих скорочень під час нападу 160–200/ хв; всі хворі відчувають серцебиття.