ЦИНК

ЦИНК – Zn; хімічний елемент ІІ групи періодичної системи Менделєєва; атомний номер 30, атомна вага 65,37. Ц. належить до мікроелементів; в організмі міститься 1–2,5 г цинку, головним чином, в кістках, зубах, волоссі, шкірі, печінці, м’язах та сім’яниках; одна третина його в плазмі зв’язана з альбуміном, а дві третини – з глобулінами; Ц. міститься також в еритроцитах (в основному в карбоангідразі), лейкоцитах та тромбоцитах; він необхідний для нормального функціонування гіпофізу, підшлункової залози, сім’яних міхурців і передміхурової залози; Ц. входить до складу карбоангідрази, ферменту, що бере участь у підтримці кислотно-лужної рівноваги та інших металоферментів; Ц. впливає на активність тропних гормонів гіпофізу, бере участь у реалізації біологічної дії інсуліну, має ліпотропні властивості.