Цитоплазматична мембрана, також відома як плазмалема або клітинна мембрана, — це зовнішня оболонка живої клітини, яка відокремлює її цитоплазму від навколишнього середовища. Вона складається з подвійного шару ліпідів (фосфоліпідний бішар), у який вбудовані білки, а також містить вуглеводи, що виконують функції рецепторів і забезпечують взаємодію клітини з іншими клітинами.

Цитоплазматична мембрана є напівпроникним бар’єром, який вибірково регулює транспорт речовин у клітину і з неї, підтримує сталість внутрішнього середовища клітини, забезпечує обмін іонів, поживних речовин, продуктів обміну, а також бере участь у передачі сигналів і клітинній комунікації. Мембрана має товщину близько 5–10 нм і є динамічною структурою, де білки і ліпіди можуть рухатися в площині мембрани, що забезпечує її гнучкість і функціональність.

Отже, цитоплазматична мембрана (плазмалема) — це складна білково-ліпідна структура, що оточує клітину, виконує захисну, транспортну, сигнальну та структурну функції, і є необхідною для існування та життєдіяльності клітини.