УІЛЬЯМСА – КЕМПБЕЛЛА СИНДРОМ

УІЛЬЯМСА – КЕМПБЕЛЛА (H. WІLLІAMS – P. N. CAMPBELL) СИНДРОМ – комплекс спадкових аномалій, які проявляються генералізованими бронхоектазами, повною відсутністю або недорозвитком хрящів трахеї та бронхів; клінічні прояви виникають у ранньому дитячому віці; спостерігається кашель, виділення мокроти, рецидивуюча гарячка, над легенями вислуховуються вологі хрипи та крепітація; з часом розвивається деформація грудної клітки, закупорка дихальних шляхів зі спадінням частин легень, пневмофіброз, емфізема; при бронхографії – роздування уражених бронхів на вдиху та їх спадіння на видиху.