ВАКЕЗА – ОСЛЕРА СИНДРОМ

ВАКЕЗА – ОСЛЕРА (L. H. VAQUEZ – W. OSLER) СИНДРОМ – значне збільшення кількості еритроцитів (полі цитемія) з наростанням загальної кіль кості крові: в кістковому мозку підсилений еритропоез, часто також підсилений мієло- і тромбоцитопоез. Спостерігається схильність до тромбозів, циркуляція крові сповільнена; спленомегалія, еритремія, кольоровий показник нижче одиниці, пойкіло- і анізоцитоз, лейкцитоз, тромбоцитоз, збільшена загальна кіль кість крові; кров’яний тиск не підвищений. Хворі мають червоне обличчя, темно-червоні слизові оболонки; розвивається еритромелалгія рогівки, поліцитемічне очне дно, гіпертрофія серця, інколи інсульти; з боку психіки: астенія, депресія, головний біль, запаморочення, шум у вухах, розлади сну.