ВЕРНЕРА СИНДРОМ

ВЕРНЕРА (О. WERNER) СИНДРОМ – спадковий симптомокомплекс передчасного старіння організму; проявляється ураженням шкіри, очей, ендо кринної, кісткової та інших систем організму; успадкування аутосомно-рецесивне; вважається, що в основі В. с. лежить ураження сполучної тканини, в якій передчасно відбуваються дистрофічні й атрофічні зміни; звичайно, хвороба розвивається після 20 років; спостерігається загальна атрофія шкіри (переважно нижніх кінцівок, плямиста пігментація шкіри; обмежені гіперкератози, пойкілодермія; рухомість суглобів обмежена; часто виразкування над кістковими виступами; гострий ніс, тонка напружена шкіра, передчасне посивіння і випадіння волосся, дистрофія нігтів, телеангіектазії, ранній артеріосклероз, незначна атрофія м’язів; часто – двобічна катаракта, різкий голос; гіпогонадизм, карликовий зріст, інсуліностійкий діабет, порушення функції щитоподібної та паращитоподібної залоз; зниження ін телекту.