ВИСОТНА ХВОРОБА – захворювання, яке виникає внаслідок значного і швидкого зниження парціального тиску кисню в оточуючому газовому середовищі; при гіпоксії найбільш значні порушення спостерігаються з боку вуглеводного обміну, що призводить до зниження ресинтезу АТФ та надмірного накопичення в клітинах проміжних продуктів: відновленого нікотинамідаденіндинуклеотиду, молочної і піровиноградної кислот; це спричинює порушення внутрішньоклітинного гомеостазу – зменшується рН та втрачається вибіркова проникливість клітинної мембрани, що визначає ланцюг патологічних змін в клітині (Е. Ф. Косовський, Л. Л. Шимкевич): зміни проникливості клітинної мембрани, порушення іонної рівноваги, набухання мітохондрій, стимуляція гліколізу, зменшення вмісту глікогену, гальмування синтезу та підсилення розпаду білка, підсилення синтезу ліпідів, деструкція мітохондрій, ергастоплазми, внутрішньоклітинного сітчастого апарату, жирова декомпозиція цитоплазми; руйнування мембран лізосом та вихід гідролітичних ферментів, що призводить до повної деструкції клітин; умовно виділені чотири стадії В. х.: перша – прихована, коли видимі прояви відсутні; друга – компенсована, коли виражені пристосувальні реакції до нестачі кисню; в перших двох стадіях працездатність зберігається на задовільному рівні; третя – декомпенсована, коли проявляються симптоми В. х., погіршується загальний стан та втрачається працездатність; четверта – виникають тяжкі, загрозливі для життя патологічні стани; виділені дві основні форми В. х.: колаптоїдна і непритомна.

Схожі: