Гомокринні залози – це залози, які виділяють свої секрети (біологічно активні речовини) безпосередньо у навколишню тканину, де вони й діють, тобто на сусідні клітини тієї ж самої тканини або органа. Їхній секрет не потрапляє у кров чи лімфу, а впливає локально.

Основні характеристики:

Тип секреції: локальна дія (на сусідні клітини).
Механізм: секрет виділяється у міжклітинний простір і впливає на клітини тієї ж тканини (гомокринна дія).
Відмінність від інших залоз:
- Ендокринні залози – виділяють гормони у кров, діють на віддалені органи.
- Екзокринні залози – виділяють секрети на поверхню тіла або у порожнини органів.
- Паракринні залози – діють на сусідні, але не ідентичні клітини.
- Аутокринні залози – діють на ті ж клітини, які виробляють секрет.

Приклади:

Міоцити (м’язові клітини): виділяють речовини, що регулюють роботу сусідніх м’язових клітин.
Нейрони: виділяють нейромедіатори, що впливають на сусідні нейрони у синапсах.
Деякі клітини печінки: виділяють фактори росту для регенерації тканини.

Біологічне значення:

Забезпечують локальну регуляцію функцій у межах однієї тканини.
Важливі для швидкої адаптації та взаємодії клітин.

Підсумок:
Гомокринні залози – це залози, що діють локально, виділяючи свої секрети у навколишню тканину, впливаючи лише на сусідні клітини тієї ж самої тканини. Це відрізняє їх від ендокринних, екзокринних, паракринних та аутокринних залоз.