ЖОВЧНИЙ МІХУР (VESICA BILIARIS; VESICA FELLEA) – порожнистий орган травної си стеми, в якому відбувається накопичення жовчі, підвищення її концентрації та з якого періодично відбувається надходження жовчі в загальну жовчну протоку та дванадцятипалу кишку; у Ж. м. розрізняють дно (fundus vecicae biliaris), тіло (corpus vesicae biliaris) і шийку (collum vesicae biliaris), яка продовжується в міхурову протоку (ductus cysticus); ємність Ж. м. – 40–60 см3, довжина – 80–120 мм, ширина – 30–50 мм; одна поверхня пов’язана сполучною тканиною з тканиною печінки в ділянці ямки жовчного міхура (fossa vesicae biliaris); стінка Ж. м. складається з трьох оболонок: слизової, м’язової та сполучнотканинної; нижня стінка Ж. м. покрита серозною оболонкою.