ЗУБ(И) (DENS, DENTES) – кісткоподібні утвори, що входять до складу травної системи людини; призначені для відкушування, утримування і розжовування їжі, також беруть участь в утворенні деяких звуків мови. У кожному З. розрізняють коронку – частину, яка виступає в порожнину рота, шийку, охоплену яснами, та корінь, занурений в альвеолу відповідної кістки. Основу З. становить дентин, коронка якого вкрита емаллю зубною, а шийка й корінь – цементом зубним. Всередині З. є порожнина, виповнена зубною пульпою (містить кровоносні судини і нерви). За формою і розміщенням на щелепах З. поділяють на різці, ікла малі та великі кутні. У людини 32 З.: по 4 різці, по 2 ікла, по 4 малих кутніх і по 6 великих кутніх у верхній і нижній щелепах.