Кiстки лицевого вiддiлу черепа

Дев’ять кiсток складабть лицевий відділ черепа.

Верхня щелепа

Верхня щелепа (maxilla) – масивна кiстка, що бере участь в утвореннi носової та ротової порожнин, очної ямки. Частини – тiло верхньої щелепи (corpus maxillae) i чотири вiдростки (лобний, виличний, пiднебiнний, комірковий), якi вiдходять у рiзнi боки. На тiлi є чотири поверхнi: очноямкова, передня, підскронева та носова. Усередині тiла розмiщується верхньощелепна (гайморова) пазуха (sinus maxillaris; мал. 36).

Передня поверхня (facies anterior) вігнута, заглибина називається iкловою ямкою (fossa canina). Передня поверхня вiдокремлюється вiд очноямкової пiдочноямковим краєм (margo infraorbitalis), нижче від якого є пiдочноямковий отвiр (foramen infraorbitale). На присередньому гострому краї розташована носова вирiзка (incisura nasalis). Нижня частина носової вирiзки виступає вперед у виглядi передньої носової остi (spina nasalis anterior).

Пiдскронева поверхня (facies infratemporalis) є опуклою, добре видно горб верхньої щелепи (tuber maxillаe), на ньому вiдкриваються коміркові отвори (foramina alvеolaria), якi переходять у коміркові канали (canalеs alveolares). На межi мiж пiдскроневою та носовою поверхнями розташована велика пiднебiнна борозна (sulcus palatinus major).

Мал. 36. Верхня щелепа (ліва, a – зовнішня поверхн, б – внутрішня поверхня):

Очноямкова поверхня (facies orbitalis) має форму трикутника, гладенька, трохи увігнута. На нiй проходить пiдочноямкова борозна (sulcus infraorbitalis), яка переходить у підочноямковий канал (canalis infraorbitalis) i закінчується під очноямковим отвором; на нижнiй стiнцi каналу та в пiдочноямковiй борознi є коміркові отвори, через якi проходять нерви i судини до зубiв верхньої щелепи.

Носова поверхня тіла верхньої щелепи (facies nasalis) має складний рельєф і бере участь в утвореннi бiчної стiнки носової порожнини. Зверху i ззаду на носовiй поверхнi є верхньощелепний розтвiр (hiatus maxillaris), що веде у верхньощелепну пазуху, стiнки якої вистеленi слизовою оболонкою. Спереду вiд верхньощелепного розтвору на лобному вiдросткові розмiщується сльозова борозна (sulcus lacrimalis), яку обмежовує переднiй сльозовий гребiнь (crista lacrimalis anterior) лобного відростка (processus frontalis).

На носовiй поверхнi лобового відростка є два гребенi: нижнiй – раковинний (crista conchalis) ‑ для з’єднання з нижньою носовою раковиною i верхнiй ‑ решiтчастий (crista ethmoidalis) ‑ для з’єднання з решiтчастою кiсткою. Лобовий вiдросток спрямований вгору, доходить до лобової кiстки i бере участь в утвореннi присередньої стiнки очної ямки та грушоподiбного отвору носової порожнини.

Виличний вiдросток (processus zygomaticus) – широкий та короткий, з’єднується з виличною кiсткою. Пiднебiнний вiдросток (processus palatinus) має вигляд тонкої короткої пластинки, яка вiдходить присередньо, утворює бiльшу частину кiсткового пiднебiння. Мiж двома пiднебiнними вiдростками спереду на мiсцi їх зрощення розташовується рiзцевий канал.

Нижню частину верхньої щелепи становить комірковий вiдросток (processus аlveolaris). Вiн вiдходить вниз вiд тiла кiстки – утворюючи коміркову дугу (arcus alveolaris), що вигнута вперед. Нижня поверхня коміркової дуги має вісім зубних комірок (alveoli dentales) для верхнiх зубiв. Комірки вiдокремлюються одна вiд одної міжкомірковими перегородками (septa interalveolaria). Крiм того, в комірках для кутнiх зубiв розмiщуються мiжкореневi перегородки (septa interradicularia). Переконайтеся, що на зовнiшнiй поверхнi коміркового вiдростка видно коміркові випини (juga alveolaria), якi вiдповiдають розташуванню коренiв зубiв.

Нижня щелепа

Нижня щелепа (mandibula) – непарна кiстка, форма якої нагадує пiдкову. Розрiзняють тiло нижньої щелепи (corpus mandibulae) та двi гiлки (rami mandibulae). У тiлi нижньої щелепи видiляють основу нижньої щелепи (basis mandibulae) та коміркову частину (pars alveolaris). Остання містить зубнi комірки (alveoli dentales) для 16 зубiв, роздiленi мiжкомірковими перегородками (septa interalveolaria). На зовнiшнiй поверхнi коміркової дуги (arcus alveolaris) розташованi коміркові випини (juga alveolaria).

Посерединi основи нижньої щелепи розташований пiдборiдний виступ (protuberantia mеntalis), який донизу розширюється i закiнчується з бокiв пiдборiдним горбком (tuberculum mentale). Трохи вище i назад вiд пiдборiдного виступу є два пiдборiдних отвори (foramen mentale), крiзь якi проходять однойменнi нерви i судини. Ззаду вiд пiдборiдного отвору, на рiвнi другого малого кутнього зуба починається коса лiнiя (linea obliqua), яка закiнчується бiля основи вiнцевого вiдростка (мал. 37).

Посерединi внутрiшньої поверхнi oснови виступає пiдборiдна ость (spina mentalis), з боків вiд якої розташовані двочеревцеві ямки (fossaе digastricaе), де починається переднє черевце двочеревцевого м’яза. На внутрiшнiй поверхнi тiла нижньої щелепи знайдiть щелепно-пiд’язикову лiнiю (linea mylohyoidea), вiд якої починається однойменний м’яз. З обох боків підборідної ості розмiщуються пiд’язикові ямки (foveaе sublingualiоs). Пiд щелепно-під’язиковою лiнiєю на рiвнi кутніх зубiв розташовується пiднижньощелепна ямка (fovea submandibularis) – місце прилягання піднижньощелепної слинної залози.

Мал. 37. Нижня щелепа (а- верхньо-бічний вигляд, зовнішня поверхня, б – вигляд ззаду, внутрішня поверхня):

Гiлки нижньої щелепи (rami mandibulae) разом з тiлом утворюють кут нижньої щелепи (angulus mandibulаe). До зовнішньої та внутрiшньої поверхнi кута прикрiплюються жувальнi м’язи. На зовнiшнiй поверхнi кута нижньої щелепи розмiщується жувальна горбистiсть (tuberositas massеterica), на внутрiшнiй – крилоподiбна горбистiсть (tuberositas pterуgoidea). Дещо вище вiд горбистостi знаходиться отвiр нижньої щелепи (foramen mandibulаe), який обмежований язичком нижньої щелепи (lingula mandibulаe). Цей отвiр веде в канал нижньої щелепи (canalis mandibulae), який проходить усерединi тiла нижньої щелепи i закiнчується на зовнiшнiй поверхнi пiдборiдним отвором. На внутрiшнiй поверхнi гiлки ззаду вiд язичка починається й опускається косо вниз i вперед щелепно-пiд’язикова борозна (sulcus mylohуoideus), до якої прилягають однойменнi нерв i судини.

Кожна з гiлок нижньої щелепи закiнчується двома вiдростками: вiнцевим (processus corоnoideus) та виростковим (processus condуlaris), вiдокремленими один вiд одного вирiзкою нижньої щелепи (incisura mandibulae). Вiд внутрiшньої поверхнi основи вiнцевого вiдростка до останнього великого кутнього зуба йде скроневий гребiнь (crista temporalis). Виростковий вiдросток закiнчується головкою нижньої щелепи (caput mandibulae), яка переходить у шийку (collum mandibulаe). На переднiй поверхнi шийки розмiщена крилоподiбна ямка (fovea pterуgoidea).

Пiднебiнна кiстка

Пiднебiнна кiстка (os palatinum) розмiщена позаду від верхньої щелепи i разом з нею бере участь в утвореннi стiнок носової та ротової порожнин. У кiстцi розрiзняють перпендикулярну та горизонтальну пластинки, у мiсцi їх з’єднання вiдходить пiрамiдний вiдросток (processus pyramidalis). Вiн виповнює клино-піднебінну вирiзку мiж присередньою та бічною пластинками крилоподiбного вiдростка клиноподiбної кiстки. Горизонтальна пластинка (lamina horizontalis) переднiм краєм з’єднується з пiднебiнним вiдростком верхньої щелепи. Має дві поверхні – носову (facies nasalis) і пiднебiнну (facies palatinа).

Перпендикулярна пластинка (lamina perpendicularis) вiдходить вiд горизонтальної пiд прямим кутом i з’єднується з клиноподiбною кiсткою та верхньою щелепою. Вона утворює частково бічну стiнку порожнини носа i крило-пiднебiнної ямки. На бiчнiй поверхнi перпендикулярної пластинки проходить у вертикальному напрямку велика пiднебiнна борозна (sulcus palatinus major), яка разом з однойменною борозною верхньої щелепи i крилоподiбного вiдростка утворює великий пiднебiнний канал.

На присередній поверхнi перпендикулярна пластинка має два гребенi: раковинний (crista conchalis) та решiтчастий (crista ethmoidalis). Верхнiй кiнець перпендикулярної пластинки закiнчується двома вiдростками: очноямковим вiдростком (processus orbitalis), спрямованим вперед i вбік, та клиноподiбним вiдростком (processus sphenoidalis), спрямованим назад i до середини. Цi два вiдростки обмежовують клино-пiднебiнну вирiзку (incisura sphenopalatina), яка разом з тiлом клиноподiбної кiстки утворює клино-пiднебiнний отвiр.

Вилична кiстка

Вилична кiстка (os zуgomaticum) парна, за формою нагадує чотирикутник, який заповнює простiр мiж виличними вiдростками верхньої щелепи, лобовою та скроневою кiстками i разом з останньою утворює виличну дугу. Кiстка має два вiдростки: скроневий (processus temporalis) і лобний (processus frontalis) та три поверхнi: бічну (facies lateralis), скроневу (facies temporalis) та очноямкову (facies orbitalis). На цих поверхнях розмiщуються отвори – вилично-лицевий (foramen zуgomatico-faciale), вилично-скроневий (foramen zigomatico-temporale) та вилично-очноямковий (foramen zуgomatico-orbitale). Вилична кiстка зміцнює скелет лицевого черепа.

Носова кiстка

Носова кiстка (os nasale). Це парна кістка, що являє собою невелику пластинку чотирикутної форми, що з’єднується з протилежною кiсткою, утворюючи спинку носа. Зверху вона з’єднана з лобною кiсткою, а з боків – з лобним вiдростком верхньої щелепи. На заднiй поверхнi носової кiстки, що обернена до порожнини носа, є решiтчаста борозна (sulcus ethmoidalis) для однойменного нерва.

Нижня носова раковина (conсha nasalis inferior) має вигляд опуклої пластинки з трьома вiдростками: сльозовим вiдростком (processus lacrimalis), верхньощелепним (processus maxillaris) і решiтчастим (processus ethmoidalis). За допомогою вiдросткiв нижня носова раковина з’єднується з однойменними кiстками бiчної стiнки носової порожнини. Нижній її край вiльно звисає в носову порожнину. Нижня носова раковина обмежовує зверху нижнiй носовий хiд.

Лемiш

Лемiш (vomer) – непарна трапецiєподiбна пластинка, що розташована в носовiй порожнинi. Разом з перпендикулярною пластинкою решiтчастої кiстки вона утворює кiсткову перегородку носа. Верхнiй край лемеша роздвоєний, утворює два крила (alae vomeris) i борозну (sulcus vomeris), як з’єднана з клиноподібними гребiнем i дзьобом клиноподiбної кiстки на цілому черепі. Нижнiй край лемеша зрощується з носовим гребенем верхнiх щелеп i пiднебiнних кiсток, заднiй край лемеша гладенький i вiльний; переднiй край у верхнiй частинi з’єднується з описаною вище перпендикулярною пластинкою решiтчастої кiстки, а в нижнiй – з хрящовою перегородкою носа.

Сльозова кiстка

Сльозова кiстка (os lacrimale) парна, вона найтонша з усiх кiсток черепа, розмiщена в переднiй частинi присередньої стiнки очної ямки. На переднiй частинi зовнiшньої поверхнi кiстки є сльозова борозна (sulcus lacrimalis), яка з однойменною борозною верхньої щелепи утворює ямку сльозового мiшка, а потiм носо-сльозовий канал. Сльозова борозна ззаду обмежована заднiм сльозовим гребенем (crista lacrimalis posterior), що закiнчується сльозовим гачком (hamulus lacrimalis).

Пiд’язикова кiстка

Пiд’язикова кiстка (os hyoideum) розташована в дiлянцi шиї мiж нижньою щелепою та гортанню. Кiстка має пiдковоподiбне тiло (corpus ossis hyoidei) та двi пари рогiв: малі (cornua minora), спрямовані вгору, та великі (cornua majora), спрямовані вбік. До малих та великих рогів прикрiплюються над- і підпід’язикові м’язи.