Кістки верхньої кiнцiвки

Кістки верхньої кiнцiвки (ossa membri superioris) подiляється на грудний пояс (cingulum pectorale) та вiльну частину верхньої кiнцiвки (pars libera membri superioris). До грудного пояса належать ключиця, лопатка, тобто кiстки, що обмежовують грудну клiтку. Вiльна частина верхньої кiнцiвки включає плечову кістку; кістки передпліччя – ліктьову і променеву; кістки кисті.

Ключиця

Ключиця (clavicula) – S-подiбну кiстку, яка розмiщується мiж грудниною i лопаткою. Ключиця розташована горизонтально i має тiло та два кiнцi – груднинний та надплечовий (extremitаs sternalis et eхtremitas acromialis). На товстому груднинному кiнцi ключицi є велика сiдлоподiбної форми груднинна суглобова поверхня для з’єднання з ручкою груднини (facies articularis sternalis). На нижній поверхні груднинного кінця є втиснення реброво-ключичної зв’язки (impressio lig. costoclavicularis). Надплечовий кiнець сплощений, з опуклою надплечовою суглобовою поверхнею (facies articularis acromialis), знизу має конусоподiбний горбок (tuberculum conoideum) – слiд вiд прикрiплення конiчної зв’язки, та трапецiєподiбну лiнiю (linea trapezoidea) – слiд вiд прикрiплення трапецiєподiбної зв’язки. Тiло ключицi (corpus claviculae), починаючи вiд груднинного кiнця, вигинається випуклiстю вперед, а далі – випуклiстю назад. Щоб вiдрiзнити праву ключицю вiд лiвої, слiд пам’ятати, що верхня поверхня тіла майже гладенька, груднинний кiнець товстий i бiля нього розташований вигин уперед. На нижнiй поверхнi тiла ключицi добре виражена борозна пiдключичного м’яза (sulcus m. subclavii).

Лопатка

Лопатка (scapula) має дві поверхнi: задню (facies posterior) i реброву (facies costalis); три кути: 1) верхнiй (angulus superior); 2) бічний (angulus lateralis); 3) нижнiй (angulus inferior). На тильній поверхнi лопатки розташована ость лопатки (spina scapulae), яка в бічному напрямку закiнчується вигнутим вперед сплощеним надплечовим вiдростком (acromion), на якому є ключична суглобова поверхня (facies articularis clavicularis). Вiдносно остi лопатки розрiзняють: надостьову ямку (fossa supraspinata) i пiдостьову ямку (fossa infraspinata).

Бічний кут спочатку звужується, утворюючи шийку лопатки (collum scapulae), а потiм стовщується й утворює суглобову западину (cavitas glenoidalis), що має довгасту форму i з’єднується з плечовою кiсткою. Над суглобовою западиною i пiд нею розташовуються невеликi над- і пiдсуглобові горбки (tuberculum supraglenoidale et tuberculum infraglenoidale), вiд них починаються сухожилки м’язiв. Верхнiй найкоротший увiгнутий край має вирiзку лопатки (incisura scapulаe), через яку проходить надлопатковий нерв. Вiд цього краю бiля бічного кута лопатки вiдходить угору дзьобоподiбний вiдросток (processus coracoideus). Розгляньте реброву поверхню лопатки, її впадина має назву пiдлопаткової ямки (fossa subscapularis). Зорiєнтуйте лопатку вiдносно скелета тулуба, визначте праву i лiву лопатки (мал. 51).

Плечова кiстка

Плечова кiстка (humerus). Це довга трубчаста кiстка, в якiй розрiзняють тiло (corpus humeri) i два наростки: ближчий i дальший. Розгляньте ближчій наросток плечової кістки, її головку (caput humeri) та анатомiчну шийку (collum anatomi-cum). До неї прикрiплюється капсула плечового суглоба, нижче вiд якої розмiщенi великий та малий горбки (tuberculum majus et minus). Вони вiддiляються один вiд одного мiжгорбковою борозною (sulcus intertubercularis), в якій проходить сухожилок довгої головки двоголового м’яза плеча. Від великого та малого горбків донизу відходять гребені великого і малого горків (crista tuberculi majoris et minoris). Форма плечової головки – куляста, вона обернена присередньо та вгору. Нижче вiд горбкiв є ледь помiтне заглиблення – хiрургiчна шийка (collum chirurgicum) ‑ у цiй дiлянцi найчастiше трапляються переломи кістки (мал. 52).

Кожен із горбкiв, продовжуючись, переходить у вiдповiднi гребенi (crista tuberculi majoris et minoris), до яких прикрiплюються м’язи.

Середня частина плечової кістки, або тіло кістки нагадує тригранну призму з поверхнями – передньо-присередня (facies anterior medialis), передньо-бічна (facies anterior lateralis) та задня (facies posterior). У верхній третині тіла кістки є дельтоподібна горбистість (tuberositas deltoidea), на задній поверхні тіла спіралеподібно зверху вниз проходить борозна променевого нерва (sulcus nervi radialis) ( мал. 52 б).

Дальший кінець плечової кiстки закiнчується виростком (condylus humeri). Вiн майже трикутної форми, внутрiшнiй i зовнiшнiй краї нижнього кiнця кiстки переходять, вiдповiдно, у присередній та бічний надвиростки (epicondylus medialis et lateralis). Бiльший за розмiрами присередній надвиросток на заднiй поверхнi має борозну лiктьового нерва. Пропальпуйте на собі надвиростки i борозну лiктьового нерва. Нижче вiд присереднього надвиростка i до середини вiд нього розмiщений блок плечової кiстки (trochlea humeri) – суглобова поверхня для з’єднання з лiктьовою кiсткою. Пiд бічним надвиростком розмiщена головочка плечової кiстки (capitulum humeri), з якою з’єднується променева кiстка. На заднiй поверхнi плечової кiстки, над блоком є лiктьова ямка (fossa olecrani), в яку заходить лiктьовий вiдросток лiктьової кiстки.

На переднiй поверхнi, над головочкою плечової кiстки та блоком, розмiщуються променева ямка (fossa radialis) та вiнцева ямка (fossa coronoidea), у які під час згинання у лiктьовому суглобi заходять головка променевої кiстки та вiнцевий вiдросток лiктьової кiстки. Щоб вiдрiзнити праву плечову кiстку вiд лiвої, потрiбно правильно її зорiєнтувати: задню поверхню з ямкою лiктьового вiдростка обернути назад, головку – догори i присередньо, променеву та вiнцеву ямки спрямувати наперед.