Крижова кістка, куприк

Крижова кістка (os sacrum)

Крижова кістка складається з п’яти зрощених крижових хребців і має дві принципово різні за рельєфом поверхні — гладку тазову (передню) та шорстку дорсальну (задню).

1. Дорсальна (задня) поверхня та її гребені

На дорсальній поверхні (Fig. 758) чітко визначаються 5 поздовжніх кісткових гребенів, які утворилися внаслідок зрощення відростків хребців:

• Серединний крижовий гребінь (Crista sacralis mediana) — непарний лінійний виступ по центру кістки, що сформувався із зрощених остистих відростків. Його хід добре видно також на поперечному зрізі (Fig. 760).
• Присередній крижовий гребінь (Crista sacralis medialis) — парний гребінь, розташований трохи латеральніше від серединного; є результатом зрощення суглобових відростків.
• Бічний крижовий гребінь (Crista sacralis lateralis) — найбільш латерально розташований парний гребінь, що утворився від зрощення поперечних відростків.

2. Отвори та бічні структури

• Задні крижові отвори (Foramina sacralia posteriora) — 4 пари отворів, які проходять між присередніми та бічними гребенями (Fig. 758). Вони слугують для виходу задніх гілок крижових нервів. Зіставте їх із передніми крижовими отворами (Foramina sacralia anteriora), які відкриваються на гладкій тазовій поверхні кістки (Fig. 759).
• Бічна частина (Pars lateralis) — масивне потовщення кістки назовні від отворів, утворене зрощенням рудиментів ребер та поперечних відростків (Fig. 758, Fig. 759, Fig. 760).
• Вушкоподібна поверхня (Facies auricularis) — великий суглобовий майданчик на бічній частині, що за формою нагадує вушну раковину, призначений для зчленування з тазовою (клубовою) кісткою (Fig. 758).
• Горбистість крижової кістки (Tuberositas ossis sacri) — шорстка ділянка, розташована безпосередньо позаду та вище від вушкоподібної поверхні, що слугує для кріплення потужних крижово-клубових зв’язок (Fig. 758).

3. Крижовий канал та нижній відділ

• Крижовий канал (Canalis sacralis) — проходить крізь усю товщу кістки від її широкої основи (Basis ossis sacri) до звуженої верхівки (Apex ossis sacri). На зрізі (Fig. 760) видно його порожнину, яка є безпосереднім продовженням хребтового каналу.
• Крижовий розтвір (Hiatus sacralis) — V-подібний вихідний отвір крижового каналу в нижній частині дорсальної поверхні (Fig. 758).
• Крижовий ріг (Cornu sacrale) — парний виступ, який обмежує розтвір з обох боків і є рудиментом нижніх суглобових відростків останнього крижового хребця (Fig. 758).

Куприкової кістки (Os coccygis; coccyx)

Куприкова кістка є гомологом хвостового скелета тварин. У дорослої людини вона має виражену трикутну форму з основою, оберненою догори, та верхівкою, спрямованою донизу. На малюнках чітко видно, що кістка дещо зігнута вперед (увігнута з боку тазової поверхні).

1. Основа та верхівка куприка

• Основа куприка (Basis ossis coccygis) — широка верхня частина кістки (Fig. 761, Fig. 762). Вона містить овальну суглобову поверхню для з’єднання з верхівкою крижової кістки.
• Верхівка куприка (Apex ossis coccygis) — звужений і закруглений нижній кінець кістки, сформований останнім рудиментарним хребцем.

2. Куприкові хребці (Vertebrae coccygeae)

• Куприк складається з 3–5 (найчастіше 4, як показано на малюнках) рудиментарних хребців.
• На зображеннях чітко помітні поперечні лінії зрощення кісткових сегментів. Перший куприковий хребець (Co I) є найбільшим і має невеликі латеральні вирости — поперечні відростки (Processus transversus), тоді як інші хребці зменшуються в розмірах і втрачають будь-які типові ознаки хребців.

3. Куприкові роги (Cornu coccygeum)

• На задньому краї основи куприка з обох боків вертикально вгору відходять два куприкові роги (Cornu coccygeum), що добре видно на дорсальній проекції (Fig. 762).
• Вони являють собою змінені залишкові верхні суглобові відростки першого куприкового хребця. Вони спрямовані назустріч крижовим рогам для формування зв’язкового сполучення між крижами та куприком.