Нутрощеві сплетення

Нутрощеві сплетення та нутрощеві вузли

Нутрощеві сплетення (plexus viscerales) розміщені у порожнинах тіла, переважно попереду аорти та її гілок, навколо внутрішніх органів (позаорганні сплетення) і у внутрішніх органах (внутрішньоорганні сплетення). Ці сплетення складаються з:

– нутрощевих вузлів (ganglia visceralia) – передхребтових, позаорганних і внутрішньоорганних;

– передвузлових вегетативних волокон;

– завузлових  вегетативних волокон.

Саме у вузлах сплетень відбувається поступове (за чергою вузла) та поетапне переключення передвузлових симпатичних та парасимпатичних вегетативних волокон на завузлові.

За топографією розрізняють черепно-шийну, грудну, черевну і тазову частини нутрощевих сплетень та нутрощевих вузлів.

До черепно-шийної частини (pars craniocervicalis) нутрощевих сплетень належать:

1) загальне сонне сплетення (plexus caroticus communis);

2)  внутрішнє сонне сплетення (plexus caroticus internus);

3) печеристе сплетення (plexus cavernosus);

4) зовнішнє сонне сплетення (plexus caroticus externus);

5) підключичне сплетення (plexus subclavius);

6)  автономне плечове сплетення (plexus autonomicus brachialis);

7) хребтове сплетення (plexus vertebralis).

Від внутрішнього сонного сплетення відходять сонно-барабанні нерви (nn. caroticotympanici) – йдуть через однойменні канальці скроневої кістки до барабанної порожнини; та симпатичні корінці до парасимпатичних (війковий, крило-піднебінний, піднижньощелепний, під’язиковий, вушний) вузлів голови і шиї.

До грудної частини (pars thoracica) нутрощевих сплетень належать:

1) грудне аортальне сплетення;

2) серцеве сплетення;

3) стравохідне  сплетення;

4) легеневе сплетення.

Грудне аортальне сплетення (plexus aorticus thoracicus) розміщене на стінці грудної частини аорти, утворене гілками 5 верхніх грудних вузлів симпатичного стовбура, гілками великого нутрощевого нерва та чутливими волокнами блукаючого нерва. Від грудного аортального сплетення відходять нерви, які оточують і супроводять гілки грудної частини аорти.

Серцеве сплетення (plexus cardіacus) є позаорганним нервовим сплетенням і утворюється трьома парами серцевих нервів із шийних вузлів симпатичного стовбура і однойменними серцевими гілками шийного та грудного відділів блукаючого нерва. Симпатичні волокна у складі серцевих гілок здійснюють прискорюючий (збільшення частоти серцевих скорочень – тахікардія) і посилюючий ефекти на діяльність серця (збільшення сили серцевих скорочень), а також передають відчуття серцевого болю. Парасимпатичні волокна у складі серцевих нервів здійснюють сповільнюючий (зменшення частоти серцевих скорочень – брадикардія) і ослаблюючий ефекти на діяльність серця (зменшення сили серцевих скорочень), а також передають неприємні (крім больових) відчуття від серця. Із перелічених джерел формуються дві частини серцевого сплетення:

1) поверхнева частина, яка залягає між увігнутою поверхнею дуги аорти і місцем роздвоєння легеневого стовбура;

2) глибока частина, яка міститься позаду дуги аорти – між нею і роздвоєнням трахеї.

Сплетення продовжується вниз на поверхню серця, розповсюджуючись по ходу вінцевих артерій і продовжуючись у внутрішньоорганні сплетення (кардіальна область метасимпатичної частини автономного відділу периферійної нервової системи). Серцеве сплетення містить численні групи невеликих серцевих вузлів (ganglia cardiaca), які розміщені переважно навколо дуги аорти.

Видатний український анатом В. П. Воробйов, застосувавши розроблений ним макро-мікроскопічний метод, з’ясував, що на самому серці нерви формують шість окремих сплетень, які чітко розрізняються.

За Воробйовим, розрізняють два передні сплетення, два задні, одне – для передньої поверхні передсердь і одне – в ділянці косої пазухи осердя між легеневими венами і задньою стінкою осердя (ділянка пазухи Галлера).

Передні сплетення – ліве і праве (перше і друге) спускаються – перше зліва, друге справа від легеневого стовбура і аорти на шлуночки і, залягаючи спочатку з обох боків артеріального конуса, іннервують відповідну частину передньої стінки шлуночків, даючи стовбурці до міокарда, судин, перикарда, а також гілки до передніх відділів перегородок шлуночків, передсердь і ендокарда.

Задні сплетення – праве і ліве (третє і четверте) розміщені  складніше.

Третє сплетення залягає вздовж верхньої межі між передсердями і, дотримуючись її, переходить на задню стінку правого шлуночка, іннервуючи зовнішню і задню стінки правого передсердя і задню стінку лівого шлуночка.

Четверте сплетення віддає гілки до міокарда передсердь і задніх стінок шлуночків, до їхніх судин, до відповідних частин ендокарда, а також стовбурці до верхніх і задніх відділів міжпередсердної і міжшлуночкової перегородок і до передсердно-шлуночкового пучка.

П’яте сплетення розміщене на передній стінці обох передсердь і, іннервуючи її, дає гілки до передньої частини міжпередсердної і міжшлуночкової перегородок.

Шосте сплетення (сплетення пазухи Галлера) лежить у верхньому відділі задньої стінки лівого передсердя і іннервує прилеглі до нього частини.

Всі сплетення супроводжуються вузловими полями, які займають, як і сплетення, певну територію, хоча кількість серцевих вузлів, їхня величина і взаємовідношення часто варіюють.

Стравохідне сплетення (plexus oesophagealis) розміщене навколо стравоходу і утворене стравохідними гілками грудних вузлів симпатичного стовбура та стравохідними гілками поворотного гортанного нерва (гілки блукаючого нерва).

Легеневе сплетення (plexus pulmonalis) розміщене навколо кореня легені (переважно спереду та ззаду) і утворюється грудними легеневими гілками, які йдуть від ІІІ–ІV грудних вузлів симпатичного стовбура, та бронховими гілками блукаючого нерва . Посередині між коренями обох легень праве та ліве легеневі сплетення з’єднуються одне з одним та з серцевим сплетенням.

До черевної частини (pars abdominalis) нутрощевих сплетень належать численні сплетення та вузли; найважливішим з них є черевне аортальне сплетення (plexus aorticus abdominalis). Волокна черевного аортального сплетення розповсюджуються з гілками черевної частини аорти, утворюючи разом з гілками блукаючого та нутрощевих нервів інші сплетення черевної  порожнини.

Найбільшим з нутрощевих сплетень черевної порожнини є черевне сплетення (plexus coeliacus), яке оточує черевний стовбур. Черевне сплетення утворене гілками черевного аортального сплетення, блукаючого нерва, великого та малого нутрощевих нервів, діафрагмового нерва. До черевного сплетення належать найбільші передхребтові вузли:

1) черевні вузли (ganglia coeliaca) – два півмісяцевої форми вузли, які розміщені з обох боків черевного стовбура;

2) аортально-ниркові вузли (ganglia aorticorenalia) – два вузли, які розміщені біля місця відходження від аорти ниркової артерії.

У вузлах черевного сплетення розміщені тіла третіх нейронів простих рефлекторних дуг симпатичної нервової системи, на які переключається синапсами частина передвузлових симпатичних волокон. Частина передвузлових симпатичних волокон, завузлові симпатичні волокна, передвузлові парасимпатичні волокна, чутливі волокна діафрагмового нерва – проходять через черевне сплетення транзитом, супроводжують артерії, які входять від черевного стовбура, і беруть участь в утворенні періартеріальних та органних сплетень. Серед них виділяють:

1) печінкове сплетення (plexus hepaticus);

2) селезінкове сплетення (plexus lienalis);

3) шлункове сплетення (plexus gastricus);

4) підшлунковозалозове сплетення (plexus pancreaticus);

5) надниркове сплетення (plexus suprarenalis).

На стінці a. mesenterica superior розміщене верхнє брижове сплетення (plexus mesentericus superior), гілки якого оточують і супроводжують усі розгалуження цієї артерії. До складу цього сплетення належить верхній брижовий вузол (ganglion mesentericus superior), розміщений біля місця відходження від аорти верхньої брижової артерії.

На стінці a. mesenterica inferior розміщене нижнє брижове сплетення (plexus mesentericus inferior), гілки якого оточують і супроводжують усі розгалуження цієї артерії. До складу цього сплетення належать нижній брижовий вузол (ganglion mesentericus inferior), розміщений біля місця відходження від аорти нижньої брижової артерії. Гілки нижнього брижового сплетення, які оточують верхню прямокишкову артерію, формують по своєму ходу на стінці прямої кишки верхнє прямокишкове сплетення (plexus rectalis superior).

Частина черевного аортального сплетення між місцями початку верхньої та нижньої брижових артерій називається міжбрижовим сплетенням (plexus intermesentericus). Ниркове сплетення (plexus renalis) оточує ниркову артерію і містить ниркові вузли (ganglia  renalia). Сечовідне сплетення  (plexus uretericus) розміщене навколо сечоводу і утворене волокнами черевного аортального та ниркового сплетень. Ці сплетення формують також яєчникове (яєчкове) сплетення, plexus ovaricus (testicularis), яке оточує відповідні однойменні артерії.

Супроводжуючи гілки брижових артерій, волокна брижових сплетень формують у стінці тонкої та товстої кишок кишкове сплетення (plexus entericus), яке є важливою складовою частиною метасимпатичної частини автономного відділу периферійної нервової системи. Як уже підкреслювалося, кишкове сплетення складається з трьох сплетень: підсерозного, м’язово-кишкового,   підслизового.

Продовженням черевного аортального сплетення є клубове сплетення (plexus iliacus), яке супроводжує a. iliaca communis et a. iliaca externa. Продовженням клубового сплетення є стегнове сплетення (plexus femoralis), яке супроводжує a. femoralis.

До тазової частини (pars pelvica) нутрощевих сплетень належать:

1) верхнє підчеревне сплетення;

2) нижнє підчеревне сплетення.

Верхнє підчеревне сплетення (plexus hypogastricus superior) непарне, розміщене під роздвоєнням аорти біля promontorium. Нижче promontorium нижня частина сплетення роздвоюється на правий та лівий підчеревні нерви, які з’єднують непарне верхнє підчеревне сплетення з парним нижнім.

Нижнє підчеревне сплетення (plexus hypogastricus inferior) утворене симпатичними волокнами підчеревного нерва, крижовими нутрощевими нервами та парасимпатичними волокнами тазових нутрощевих нервів. Гілки нижнього підчеревного сплетення продовжуються по ходу гілок a. iliaca interna, утворюючи численні періартеріальні та органні сплетення, які забезпечують вегетативну іннервацію тазових органів. Серед них виділяють:

1) середнє  прямокишкове  сплетення;

2) нижнє прямокишкове сплетення, яке віддає верхні відхідникові нерви;

3) матково-піхвове сплетення (у жінок), яке віддає піхвові нерви;

4) передміхурово-залозове сплетення (у чоловіків);

5) сплетення сім’явиносної протоки (у чоловіків);

6) міхурове сплетення.

Від нижнього підчеревного сплетення відходять також печеристі нерви клітора (у жінок) або печеристі нерви статевого члена (у чоловіків).

Узагальнюючи викладене, слід підкреслити, що більшість нутрощевих сплетень неоднорідні за складом волокон, розташовані навколо артерій (періартеріально) і всі є складовими частинами умовного, практично безперервного “загального аортального сплетення”.