Глосарій

ОТОСКЛЕРОЗ – вогнищеве ураження кісткового лабіринту внутрішнього вуха, яке характеризується прогресуючим зниженням слуху і відчуттям шуму у вухах. Залежно від активності процесу виділяють активні і спокійні отосклеротичні вогнища. Активне отосклеротичне вогнище – це ділянка незрілої кістки з активними остеопластичними і резорбтивними процесами, вираженим кровонаповненням судин кістково-мозкових просторів, як правило, спонгіозної будови. Спокійне отоскле ротичне вогнище … Докладніше

ОТОСКЛЕРОМА – склеромне ураження з утворенням склеромної грануляційної тканини в слизовій оболонці барабанної порожнини і в шкірі зовнішнього слухового проходу.

ОТОСКОП – прилад для огляду і до слідження зовнішнього слухового проходу, барабанної перетинки, а за можливості – середнього вуха.

ОТОСКОПІЯ – метод огляду зовніш нього слухового проходу, барабанної перетинки, а при її руйнуванні – лабіринтної стінки барабанної порожнини і утворень, розташованих у ній.

ОТОСПОНГІОЗ – див.: Отосклероз.

ОТОТОПІКА – здатність людини і тварин визначати на слух місце джерела звуку.

ОТОФОН – прилад для підсилення слуху в людей, які недочувають; слухова трубка.

ОТОЧУЮЧЕ СЕРЕДОВИЩЕ – середовище проживання та виробничої діяльності людини; фактори О. с. поділяються на природні та штучні; до найважливіших природних факторів О. с., що мають вплив на людину, належать: газовий склад, барометричний тиск, температура, вологість, рухливість та іонізація повітря; макро- і мікроелементний склад води та продуктів харчування; зоо- і фітопланктон води; мікроорганізми води та грунту; … Докладніше

ОТРУЄННЯ – патологічні процеси, які розвиваються в людей і тварин внаслідок екзогенного потрапляння в організм хімічних речовин, здатних спричинити порушення різних фізіологічних функцій і створити загрозу для життя; за перебігом О. поділяють на гострі, підгострі та хронічні.

О. β-АДРЕНОБЛОКАТОРАМИ – О. проявляється артеріальною гіпотензією, брадикардією, судомами, серцевою аритмією.

О. АЗОТНОЮ КИСЛОТОЮ – див.: О. кислотами та лугами.

ОТО- – див.: От-.