Глосарій

ОТОАНТРИТ – див.: Антрит.

ОТОАУДІОН – прилад для визначення слуху; попередник аудіометра.

Отобленорея – це виділення слизово-гнійного або гнійного ексудату з зовнішнього слухового проходу, що зазвичай супроводжує запальні процеси середнього вуха. Основні причини:Гострий або хронічний середній отитПерфорація барабанної перетинкиМастоїдит (запалення соскоподібного відростка)Холестеатома (патологічне скупчення епітелію у вусі) Характеристика виділень: Клінічні прояви: Діагностика:Отоскопія – огляд барабанної перетинкиБактеріологічний аналіз виділень – визначення збудникаАудіометрія – оцінка слуху Лікування:Антибіотикотерапія (системна або … Докладніше

ОТОГЕННИЙ – вушного походження; такий, що пов’язаний з вухом.

ОТОДИСТРОФІЯ – див.: Отосклероз.

ОТОКАЛОРИМЕТР – прилад для вливання в зовнішній слуховий прохід теплої або холодної води.

ОТОКОНІЯ – желатинозний шар отолітної мембрани разом із включеними в нього отолітами.

ОТОЛАРИНГОЛОГ – лікар – фахівець з оториноларингології.

ОТОЛАРИНГОЛОГІЯ – див.: Оториноларингологія.

ОТОЛІТИ – кристали вуглекислого кальцію, які покривають отолітову мемб рану; питома вага дорівнює приблизно 3, що значно вище, ніж в оточуючої їх ендолімфи.

ОТОЛІТІАЗ – утворення щільних кальцієвих конкрементів у зовнішньому слуховому проході, як правило, навколо чужорідного тіла.

ОТОЛІТОВА МЕМБРАНА – тонковолокниста желатинозна мембрана, покрита шаром кристаликів вуглекислого кальцію; в О. м. заглиблені волоски волоскових (нейроепітеліальних рецепторних) клітин.