Глосарій

ОТОЛІТОВИЙ АПАРАТ – частина вестибулярного апарату, яка складається із плями маточки, плями мішечка і отолітів, що реагують на прямолінійні прискорення та зміну сили тяжіння.

ОТОЛОГ – лікар – фахівець з вушних захворювань.

ОТОЛОГІЯ – наука, що вивчає анатомію, фізіологію, патологію і лікування хвороб вуха.

ОТОМІКОЗ – захворювання вуха, яке спричинюється паразитичними грибками. Збудниками О. в основному є плісня ві грибки родів Aspergillus, Penicillium, Mucorі ін., а також дріжджоподібні грибки роду Candida. Залежно від локалізації розрізняють грибковий зов нішній отит, грибковий середній отит і грибкове ураження вушних післяопераційних порожнин. Виникненню О. сприяють особливості анатомічної будови зовнішнього слухового проходу, екзематозні ураження … Докладніше

ОТОНЕВРОЛОГІЯ – розділ оториноларингології, що вивчає функціональний стан нюхового, смакового, вестибулярного і слухового аналізаторів у нормі і при різних захворюваннях.

ОТООКУЛОРЕНАЛЬНИЙ СИНДРОМ – див.: Альпорта синдром.

ОТОПІОРЕЯ – витікання гною із барабанної порожнини в слуховий прохід.

ОТВІР ПІХВИ (OSTIUM VAGINAE) – зовнішній отвір піхви.

ОТГЕМАТОМА – обмежене накопичення крові і лімфи в тканинах вушної раковини.

“ОТЕЛЛО СИНДРОМ” – форма параноїдного психозу, яка проявляється параноєю ревнощів; характеризується обмеженим маренням ревнощів тільки до своєї дружини; муки ревнощів стосовно подружньої невірності легко переходять у лють; хворі здатні постійно знаходити все нові звинувачення; вони підглядають і стежать за своєю дружиною, досліджують її нижню білизну в пошуках слідів сперми; звичайні дрібниці можуть інтерпретуватися ними як … Докладніше

ОТЕМАТОМА – див.: Отгематома.

ОТИТ – запалення вуха; залежно від ло калізації ураження виділяють зов нішній, середній і внутрішній О.