Н НІГОТЬ БЛЮДЦЕПОДІБНИЙ
НІГОТЬ БЛЮДЦЕПОДІБНИЙ – див.: Койлоніхія.
НІГОТЬ БЛЮДЦЕПОДІБНИЙ – див.: Койлоніхія.
НІГОТЬ ГІПЕРТРОФОВАНИЙ – див.: Склероніхія.
НІГОТЬ ГІППОКРАТА – див.: Гіппо крата ніготь.
НІГОТЬ ЛОЖКОПОДІБНИЙ – див.: Койлоніхія.
НІГОТЬ ПОЛІРОВАНИЙ – див.: Ніготь блискучий.
НІГОТЬ УГНУТИЙ – див.: Койлоніхія.
НІГОТЬ УРОСЛИЙ – Н. з заглибленим(и) [урослим(и)] у м’які тканини пальця одним або обома краями нігтя; частіше вростає латеральний край нігтя І пальця ступні.
НІГРОТОМІЯ – хірургічне руйнування чорної речовини головного мозку.
НІГТІ (UNGUIS) – рогові утвори, що покривають тильну поверхню кінцевих фаланг пальців; мають вигляд щільних рогових пластинок, розміщених на нігтьовому ложі, які з боків та біля основи обмежені складками шкіри – нігтьовими валиками (vallum unguis) – латеральними і задніми; тіло нігтя (corpus unguis) утворено щільно прилягаючими роговими лусочками плоскої полігональної форми, заповненими твердим кератином.
“НІГТІВ – НАДКОЛІНКА” СИНДРОМ – спадкова (успадкування за до мінантним типом) хвороба, яка характеризується відсутністю або недорозвитком нігтів, гіпоплазією латерального боку ліктьового суглоба, двобічними клубовими екзостозами.
НІГТЬОВИЙ СИНУС – щілина між нігтьовим ложем та нігтьовим валиком.
НІГТЯ ЖОВТОГО СИНДРОМ – симптомокомплекс, який, як припускається, пов’язаний з вродженою гіпоплазією лімфатичної системи; характеризується лімфедемою, особливо ніг, та зміною кольору нігтів від жовтуватого до зеленуватого; при цьому нігті повільно ростуть, можуть бути гладенькими, потовщеними, надмірно зігнутими вздовж осі, ставати крихкими та відпадати; у деяких хворих розвиваються ексудативні плеврити та бронхоектази.